Цю Директиву адресовано Державам-членам Співтовариства.
Складено в Люксембургу, 29 червня 1990.
Від Ради Президент М. Сміт
Додаток I
Спеціальні положення стосовно газу
1. Ці положення стосуються двох типів газу:
(а) природного газу
(б) промислового газу (No).
2. Якщо в одній міській зоні або районі постачаються два типи газу, інформація про обидва типи повинна реєструватись, за винятком тих випадків, коли споживання є меншим, ніж 10% від загального споживання природного та промислового газу в місцях або районах, що згадуються в нижченаведеному пункті 11.
3. У цьому документі розглядаємо тільки постачання по трубах.
4. Ціни, про які має бути повідомлено, це ті ціни, що сплачуються кінцевим споживачем.
5. У цьому документі розглядаємо все промислове споживання.
6. Виключеними з системи є споживачі, що використовують газ:
(а) для виробництва електроенергії на державних електростанціях;
(б) для використання в інших галузях (наприклад, у хімічній промисловості);
(в) понад 4 186 000 ГДж/рік (= 1 163 ГВт/год/рік).
7. Зареєстровані ціни повинні грунтуватись на системі стандартних споживачів, визначених, в основному, за рівнем споживання та коливаннями (або коефіцієнтом навантаження) (і) у газоспоживанні.
8. Інші характеристики, які стосуються встановлення ціни, (наприклад нестабільність) визначатимуться в кожному випадку окремо, завжди з урахуванням рішення, що найчастіше застосовується на практиці.
9. Ціни повинні включати плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання. Вони не повинні включати витрати на монтаж обладнання для споживача.
10. Було обрано таких промислових споживачів, що мають код від I1 до I5:
Річне споживання
Модуляція
I1-1 418, 60 ГДж або 116 300 КВт/год
Коефіцієнт навантаження не визначений (*)
I2-1 4 186, ГДж
Або 1 163 000, КВт/год
200 добогодин
I3-1 41 860, ГДж
Або 11,63 ГВт/год.)
I3-2 41 860, ГДж
або 11,63 ГВт/год.
250 діб 4 000 годин
I4-2 418 600, ГДж
або 116,3 ГВт/год.
250 діб 4 000 годин
I4-2 418 600, ГДж
або 116,3 ГВт/год.
330 діб 8 000 годин
I5-4 4 186 000, ГДж
або 116,3 ГВт/год.
330 діб 8 000 годин
___________________ (*) Якщо необхідно 115-200 діб.
Qa = обсяг річного споживання
Qdmax = максимальна добова поставка
Qhmax = максимальна погодинна поставка
11. Ціни має бути зареєстровано в таких місцях або регіонах:
- Бельгія:
Брюссель, - Данія:
Копенгаген, - Федеративна Республіка Німеччина: Гамбург, Ганновер, Весер-Емс, Дортмунд, Дюссельдорф, Франкфурт на Майні, Штуттгарт, Мюнхен,
- Іспанія:
Мадрид, Барселона, Валенсія, Північ та Схід,
- Франція:
Лілль, Париж, Страсбург, Марсель, Ліон, Тулуза,
- Ірландія:
Дублін,
- Італія:
Мілан, Турін, Генуя, Рим, Неаполь,
- Люксембург:
Місто Люксембург,
- Нідерланди:
Роттердам,
- Португалія:
Лісабон,
- Велика Британія:
Лондон, Лідс, Бірмінгем.
12. Зареєстровані ціни грунтуються на тарифах, контрактах, умовах та правилах, що є чинними на початок кожного шестимісячного періоду (січень та липень), включно з будь-якими знижками.
13. Якщо існують декілька можливих тарифів, то той, що є найвигіднішим для споживача, береться до уваги після скасування тарифів, які не використовуються на практиці, або застосовуються тільки до незначної кількості користувачів.
14. Тоді, коли мають місце тільки квазі-тарифи, спеціальні контракти або договірні ціни, то реєструється ціна, яка найчастіше застосовується (та, що найкраще відображає поточні умови постачання).
15. Ціни повинні виражатись у національній валюті за фізичну одиницю газу (1). Одиниця використаної енергії вимірюється на засадах загальної теплотворності (ЗТ) згідно практики в газовій промисловості.
16. Мають бути показані два рівні цін (2):
- виключаючи всі податки,
- включаючи всі податки (виключаючи ПДВ, що відшкодовується).
17. Ставки та методи розрахунку податків, які мають включати будь-які податки, як національні, так і регіональні або місцеві, що справляються з продажу газу споживачу, також повинні реєструватись.
18. Необхідно додавати пояснення, настільки детальне, наскільки потрібно для відображення точної системи цін. Особливу увагу необхідно приділяти будь-яким змінам, які було введено після попередньої перевірки.
19. У країнах-членах Співтовариства, де одна газова компанія охоплює всі промислові продажі в даній країні, така компанія повинна повідомляти інформацію. В інших країнах-членах Співтовариства, де один або більше регіонів обслуговуються більше, ніж однією газовою компанією, інформація має повідомлятися незалежним статистичним органом.
20. Для дотримання конфіденційності дані про ціни передаються тільки там, де в тих країнах-членах Співтовариства, про які йдеться, існує принаймні три споживачі кожної категорії, на які є посилання в параграфі 10.
(1) "Промисловий газ" означає енергію, видобуту з вугілля, нафтопродуктів або перероблений, реформований чи змішаний природний газ. Дія цієї Директиви не поширюється на зріджений газ з нафтопродуктів (бутан, пропан), коксовий газ або газ для доменних печей. (2)
Добовим коефіцієнтом навантаження є кількість днів, що потрібні для визначення річного споживання за максимальної норми добової поставки: (3)
nd = Qhmax
nd = Qa Qdmax
Годинним коефіцієнтом навантаження є кількість годин, що потрібні для визначення річного споживання за максимальної норми годинної поставки: (4)
nh = Qhmax
nh = Qa Qhmax
У вищезазначених формулах: там, де використовується одиниця виміру кубометр, його теплотворність має визначатись у ГДж, кВт/год, або до 1999 року в термах. (6) Ціна без податку визначається з тарифів або контрактів. Ціна без ПДВ, що підлягає відшкодуванню, включає, там де має місце нарахування, інші спеціальні податки.
Додаток II
Спеціальні положення стосовно електроенергії
Дані про електроенергію, що надаються відповідно до цієї Директиви, повинні включати таку інформацію:
II. Дослідження "типового умовного споживача" (для споживачів, що потребують максимум до 10 МВт (нетто).
1. Поточне вивчення цін на електроенергію для умовних споживачів у Співтоваристві, що проводиться Комісією, поширюється на дві категорії умовних промислових споживачів з рівнем максимального (нетто) попиту 10 МВт та включається до цієї Директиви.
2. Ціни на електроенергію в країнах-членах Співтовариства з єдиним національним тарифом вивчаються тільки в одному регіоні; для країн-членів Співтовариства, де існує тариф, що змінюється по країні, ціни вивчаються в найбільш типовому регіоні, як-от:
- Бельгія, країна в цілому,
- Федеративна Республіка Німеччини, Гамбург, Ганновер, Дюссельдорф, Франкфурт на Майні, Штуттгарт, Мюнхен, Західна Зона, Південна Зона,
- Данія, країна в цілому,
- Іспанія, Мадрид,
- Франція, Лілль, Париж, Марсель, Ліон, Тулуза, Страсбург,
- Греція, Афіни
- Ірландія, Дублін,
- Північна та Центральна Італія, Південна Італія й острови,
- Люксембург, країна в цілому,
- Нідерланди Роттердам (GEB), Північна Голландія (PEN), Північний Брабант (PNEM),
- Португалія - Лісабон, Понта Дельгада (автономний регіон Азорських островів),
- Об'єднане Королівство - Лондон, Глазго, Лідз, Бірмінгем.
3. Ціни на електроенергію досліджуються за такими 9 категоріями умовних промислових споживачів:
II.3. Умовний споживач
Річне споживання,
Максимальний попит,
Річне споживання
КВт/год
КВт
в годинах
Ia 30 000
30
1 000
Ib 50 000
50
1 000
Ic 160 000
100
1 600
Id 1 250 000
500
2 500
Ie
2 000 000
500
4 000
If
10 000 000
2 500
4 000
Ig
24 000 000
4 000
6 000
Ih
50 000 000
10 000
5 000
Ii
70 000 000
10 000
7 000
Максимальний (нетто) попит - це максимум реалізованого товару за чверть години з розрахунку за 1 рік, виражений у кіловатах. Ціна постачання розрахована для cos f = 0,90. Коли тарифи базуються на півгодинному попиті, максимальний попит середнього споживача множиться на коефіцієнт 0,98. Коли тарифи базуються на попиті, вираженому в kVA, коригування проводиться шляхом поділу максимального (нетто) попиту середнього споживача, виражене в кіловатах, на коефіцієнт cos f = 0,90.
4. Коли тарифи базуються на показниках максимального попиту, який має місце більше, ніж раз на рік, то плата за електроенергію множиться на такі коефіцієнти:
Таблиця коефіцієнтів коригування для електроенергії
II.4. Використання (години)
Місячний максимальний попит
Двомісячний максимальний попит
Квартальний максимальний попит
Середнє за трьома найвищими показниками максимального попиту
Середнє за двома найвищими показниками максимального попиту
Річний максимальний попит
1 000
0,81
0,83
0,86
0,94
0,96
1,0
1 600
0,83
0,85
0,88
0,95
0,97
1,0
2 500
0,85
0,87
0,90
0,96
0,98
1,0
4 000
0,90
0,91
0,95
0,98
0,99
1,0
5 000
0,90
0,91
0,95
0,98
0,99
1,0
6 000
0,96
0,97
0,98
0,99
0,995
1,0
7 000
0,96
0,97
0,98
0,99
0,995
1,0
5. Для тарифів із пониженням на "непікові" періоди, в розрахунку середньої ціни за кіловат-годину, припускається "непікове" споживання:
II.5. Типовий споживач
Річне використання
Річне споживання
Річне споживання (в 1 000 кіловат-годин), що нараховуються за "непіковими" ставками відповідно до середньодобової тривалості "непікових" періодів за кожні 24 години
години
1 000 кіловат-годин
7 h
8 h
9 h
10 h
11 h
12 h
Ia
1 000
30
0
0
0
0
0
0
Ib
1 000
50
0
0
0
0
0
0
Ic
1 600
160
11
13
16
19
22
25
Id
2 500
1 250
197
225
262
300
338
375
Ie
4 000
2 000
438
500
580
660
740
820
If
4 000
10 000
2 190
2 500
2 900
3 300
3 700
4 100
Ig
6 000
24 000
7 140
8 160
9 120
10 080
11 040
12 000
Ih
5 000
50 000
13 100
15 000
17 000
19 000
21 000
23 000
Ii
7 000
70 000
23 300
26 600
29 400
32 200
35 000
37 800
Для "непікових" періодів, що тривають між періодами, показаними вище, річне споживання для "непікових" періодів у кВт/г визначається шляхом екстраполяції.
Для будь-яких інших "непікових" періодів, наприклад, усієї неділі, тільки половина додаткових годин має враховуватись, потрібно брати середню величину цих годин за всі дні року, і цей результат потрібно додати до нормального "непікового" періоду перед використанням вищезазначеної таблиці.
6. Де можливо, ціна, яка повідомляється, має грунтуватися на тарифі того, хто її повідомляє, який застосовується до категорії споживачів, про яку йдеться. Якщо мають місце декілька можливих тарифів, то застосовується такий тариф, що є найвигіднішим для споживача після скасування будь-яких тарифів, які не використовувались на практиці або використовувались тільки для незначної кількості користувачів. Тоді, коли мають місце тільки квазі-тарифи, спеціальні контракти або договірні ціни, реєструється ціна, яка найчастіше застосовується (та, що найкраще відображає поточні умови постачання).
7. Там, де електроенергія постачається для категорії умовного споживача з різною напругою, приймається така напруга, що є найбільш типовою для цієї категорії умовного споживача. Цей принцип має застосовуватись до інших параметрів, не зазначених у цій Директиві.
8. Ціна за кВт/год вираховується таким чином, щоб включати всі платежі, що стягуються, (наприклад плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання тощо), та плату за спожиті кВт/години. Таким чином, це загальна сума, що сплачується після будь-яких націнок або знижок, для даної схеми споживання, поділена на загальне споживання. Але витрати на підключення не мають враховуватись. Хоча інформація має надаватись двічі на рік, розрахунок повинен грунтуватись на вимірах річного споживання для того, щоб уникнути сезонних коливань.
9. Ціни мають бути встановлені в національній валюті за кВт/год. (1):
- виключаючи всі податки,
- включаючи всі податки (без ПДВ, який відшкодовується).
___________________ (1) Ціна без усіх податків є прямим результатом застосування тарифів чи контрактів. Ціна без ПДВ, що відшкодовується, включає будь-які інші конкретні податки.
Ставки та метод нарахування податків, котрі повинні включати будь-який національний, регіональний або місцевий податок, яким оподатковується продаж електроенергії споживачам, також мають сповіщатися.
10. Пояснення має бути настільки докладним, наскільки це потрібно для точного опису системи ціноутворення і того, як вона застосовується. Особливу увагу необхідно приділяти будь-яким змінам, введеним після попередньої перевірки.
11. В Державах-членах Співтовариства, де одна компанія охоплює всі промислові продажі в даній країні, така компанія має надавати інформацію. В інших Державах-членах Співтовариства, де один або більше регіонів обслуговуються більше, ніж однією компанією, інформація має повідомлятися незалежним статистичним органом.
II. Дослідження "маркерної ціни" (для споживачів, максимальний попит яких перевищує 10 МВт)
12. Вводиться нова система, що грунтується на "маркерних цінах", як визначено вище, для дослідження промислових споживачів, максимальний попит яких перевищує 10 МВт.
13. В усіх країнах-членах Співтовариства, за винятком Федеративної Республіки Німеччини та Об'єднаного Королівства, коливання в структурі платежів та цін для великих промислових споживачів на національному рівні порівняно малі, а маркерні ціни та інформація стосовно них мають збиратись і публікуватися для Держав-членів Співтовариства в цілому. Однак, у Федеративній Республіці Німеччині та в Об'єднаному Королівстві можуть мати місце значні географічні коливання, таким чином, інформація для цих двох Держав-членів Співтовариства має повідомлятися та публікуватися для трьох зон в кожному випадку, як наведено нижче:
Зони Держав-членів Співтовариства
Федеративна Республіка Німеччина (2):
- Північ/Центр,
- Захід
- Південь
Об'єднане Королівство
- Англія та Уельс
- Шотландія
- Північна Ірландія
14. Маркерна ціна та інформація, що її стосується, повинна надаватись для кожної Держави-члена Співтовариства, як зазначено в параграфі 13 вище, для трьох категорій великих промислових споживачів, тобто таких промислових споживачів, які мають максимальний попит у регіоні:
- 25 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 17,5 та 37,5 МВт;
- 50 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 37,5 та 62,5 МВт;
- 75 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 62,5 та 75 МВт.
Ці категорії включають будь-яких промислових споживачів, котрі також самі виробляють частину електроенергії для власних потреб, хоча надаватись повинна тільки інформація стосовно споживання ними електроенергії від державних об'єктів.
15. Маркерна ціна для певної категорії МВт (наприклад, 25 МВт) це середня ціна, що сплачується за кВт/годину, і встановлюється для промислового споживача, до якого застосовується умовна або "маркерна ціна", з середнім попитом приблизно в 25 МВт, але до будь-яких відрахувань за "спеціальні коефіцієнти", які мають повідомлятись окремо (див. наведений нижче параграф 16).
Характеристика попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, має якнайкраще відображати поточне становище (відкидаючи "спеціальні коефіцієнти") всіх промислових споживачів тієї категорії, про яку йдеться.
Для досягнення однаковості стандартів Комісія визначає параметри попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, для кожної категорії, (наприклад, 25 МВт, 50 МВт та 70 МВт), що застосовуються об'єктами там, де це потрібно. Якщо такі параметри попиту не відповідають умовам, об'єкт може визначати свої власні параметри попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, які потім мають бути затверджені Комісією.
- Північ/Центр: Шлешвіг-Гольштайн, Гамбург, Бремен, Берлін, Нижня Саксонія, Північний Гессен,
- Захід: Північна Рейн-Вестфалія, Землі Рейн-Палатінат, Південний Гессен, Саарланд,
- Південь: Баден-Вуртемберг, Баварія.
Такі характеристики попиту стосуються, наприклад, коефіцієнта навантаження, (наприклад 7000 годин, де 7000 це число годин, протягом яких попит лишався б максимальним для досягнення річного споживання), та розподілу споживання за різними періодами навантажень на добу (наприклад пікові, непікові тощо).
16. Маркерна ціна за кВт/год вираховується таким чином, щоб включати всі платежі, які стягуються, (наприклад плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання тощо), та плату за спожиті кВт/години. Але витрати на підключення не мають враховуватись. Хоча інформація має надаватись двічі на рік, розрахунок має грунтуватись на вимірах річного споживання для того, щоб уникнути сезонних коливань.
Потрібно роз'яснювати метод, за допомогою якого розраховується маркерна ціна, беручи до уваги включення будь-яких фіксованих платежів.
17. Для кожної маркерної ціни необхідно надавати спектр "спеціальних коефіцієнтів", які можуть застосовуватись для зменшення ціни на електроенергію (наприклад, пункти про постачання з перервами), також потрібно зазначати обсяг зменшення (наприклад 6, 8, 10%). Такі спеціальні коефіцієнти мають бути репрезентативними щодо коефіцієнтів, які застосовуються до споживачів, що постачаються відповідним об'єктом в категорії МВт, що є предметом дослідження.
18. У Державах-членах Співтовариства, де існує більше, ніж один об'єкт електропостачання, такі об'єкти подають маркерні ціни та відповідну інформацію (стосовно характеристик попиту уявного споживача (параграф 15) та спеціальних коефіцієнтів і зменшення ціни (параграф 17) незалежному статистичному органові. Ці органи повідомляють найвищі та найнижчі маркерні ціни для Держав-членів Співтовариства (або для кожного регіону, якщо це потрібно) на кожну категорію МВт разом із відповідною інформацією стосовно цих маркерних цін до національної адміністрації та СБЄС.
Для інших Держав-членів Співтовариства, де один національний об'єкт постачає електроенергію для всієї держави, інформація має повідомлятися безпосередньо й одночасно до національної адміністрації та СБЄС.
19. З метою дотримання конфіденційності, маркерні ціни та відповідна інформація повідомлятиметься національним об'єктом або незалежним статистичним органом у встановленому порядку (див. параграф 18 вище) тільки там, де є принаймні три споживачі у відповідній категорії МВт у Державі-члені Співтовариства або регіоні, про які йдеться.
20. Маркерні ціни має бути виражено, як зазначено в параграфі 9.
21. Об'єкти-постачальники мають надавати інформацію раз на два роки щодо кількості своїх споживачів у кожному діапазоні МВт (наприклад, 17,5 до 37,5 МВт, 37,5 до 62,5 МВт та 62,5 до 75,0 МВт) та сукупного річного споживання цими споживачами для кожного діапазону (в ГВт). Інформація, що вимагається згідно параграфа 18, має повідомлятись або через незалежний статистичний орган, який зіставляє інформацію для Держав-членів Співтовариства в цілому, або безпосередньо й одночасно до національної адміністрації та СБЄС. Інформація, яка вимагається згідно цього параграфа, надаватиметься на засадах конфіденційності та не публікуватиметься.
Офіційний часопис L 185, 17/07/1990 стор. 0016 - 0024
Спеціальне фінське видання....: Розділ 15 Том 9 стор. 236
Спеціальне швецьке видання....: Розділ 15 Том 9 стор. 236
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.