1. Згідно з параграфами 2-5, право на охорону повинно застосовуватися на користь осіб, які є авторами топографії напівпровідникових виробів.
2. Держави-члени ЄЕС можуть забезпечити, щоб,
(a) якщо топографія була створена автором в процесі роботи за наймом, право на охорону повинно застосовуватися на користь роботодавця автора до тих пір, поки строки найму не обумовлять інакше;
(b) якщо топографія була створена за контрактом, крім трудового контракту, право на охорону повинно застосовуватися на користь сторони контракту, за яким ця топографія була введена в експлуатацію, якщо контракт не передбачає ніщо інше.
3. (a) Що стосується осіб, на які робиться посилання в параграфі 1, право на охорону повинно застосовуватися на користь фізичних осіб, які є громадянами держави-члена ЄЕС або які постійно мешкають на території держави-члена ЄЕС,
(b) якщо держава-член ЄЕС розробила положення у відповідності з параграфом 2, право на охорону повинно застосовуватися на користь: (i) фізичних осіб, які є громадянами держави-члена ЄЕС або які постійно мешкають на території держави-члена ЄЕС; (ii) компаній або інших юридичних осіб, які мають реальне та діюче промислове чи комерційне підприємство на території держави-члена ЄЕС.
4. Якщо право на охорону не виникає у відповідності з іншими положеннями цієї Статті, воно повинно застосовуватися на користь осіб, зазначених в параграфі 3(b) (i) та (ii):
(a) які першими використали з комерційною метою в межах держави-члени ЄЕС топографію, яка ніде в світі до цього часу не використовувалася; та
(b) яким, у виключному порядку, було надане право на комерційне використання топографії в усіх країнах Співдружності особою, яка мала право розпоряджатися ним.
5. Право на охорону повинно також застосовуватися на користь правонаступників осіб, зазначених в параграфах 1-4.
6. Згідно з параграфом 7, держави-члени ЄЕС можуть вести переговори та укладати договори чи угоди з третіми сторонами та багатосторонні конвенції стосовно правової охорони топографії напівпровідникових виробів, беручи до уваги закон Європейської економічної співдружності та, зокрема, правила, що були встановлені цією Директивою.
7. Держави-члени ЄЕС можуть вступати в переговори з третіми сторонами з метою подовження строку права на охорону для осіб, які не мають ніякої користі від використання цього права на охорону, згідно з положеннями цієї Директиви. Держави-члени ЄЕС, які вступають в переговори, повинні проінформувати про це Комісію.
Якщо держава-член ЄЕС бажає подовжити строк охорони для осіб, які в протилежному випадку не отримають користі від охорони права, згідно з положеннями цієї Директиви, або якщо вона бажає укласти договір чи угоду стосовно подовження строку охорони з державою-членом ЄЕС, вона повинна повідомити про це Комісію. Комісія повинна проінформувати про це інші держави-члени ЄЕС. Держава-член ЄЕС повинна утримуватися від надання охорони або укладення договору чи угоди протягом одного місяця, починаючи від дати надання повідомлення Комісії. Проте, якщо протягом цього періоду Комісія повідомить державу-член ЄЕС про свій намір подати пропозицію Раді для всіх держав-членів ЄЕС щодо подовження строку охорони по відношенню до осіб або держави, якої це стосується та яка не є членом ЄЕС, держава-член ЄЕС повинна утримуватися від подовження строку охорони чи укладення договору чи угоди протягом двох місяців, починаючи від дати надання повідомлення державою-членом ЄЕС.
Якщо до кінця цього двохмісячного періоду Комісія подасть таку пропозицію до Ради, держава-член ЄЕС повинна утримуватися від подовження строку охорони чи укладення договору чи угоди протягом чотирьох місяців, починаючи від дати подання цієї пропозиції.
У разі ненадання Комісією повідомлення або пропозиції, або рішення Ради протягом вищезазначеного періоду часу, держава-член ЄЕС може подовжити строк охорони або укласти відповідний договір чи угоду.
Пропозиція Комісії стосовно подовження строку охорони, незалежно від того, чи вона була надана після отримання повідомленням від держави-члена ЄЕС, чи в інший час, у відповідності з попередніми параграфами, повинна затверджуватися Радою рішенням кваліфікованої більшості.
Рішення Ради, винесене на основі пропозиції Комісії, не повинно заважати державі-члену ЄЕС подовжувати строк охорони стосовно осіб, які були задіяні в подовженні строку охорони, договорі чи угоді, як це було повідомлено, крім тих, які отримують користь від охорони в усіх державах-членах ЄЕС, якщо ніщо інше не було вирішено Радою кваліфікованою більшістю голосів.
8. Пропозиції Комісії та рішення Ради, згідно з параграфом 7, повинні опубліковуватися для інформації в Офіційному Журналі країн Європейської Співдружності.