1. Держави-члени повинні забезпечити те, що кредитні угоди не порушуватимуть, із завданням збитків споживачеві, положення національного законодавства, які імплементують або відповідають цій Директиві.
2. Держави-члени повинні також забезпечити те, щоб положення, які вони приймають для імплементації цієї Директиви не обминалися як результат способу, в який сформульовано угоди, зокрема шляхом розподілу суми кредиту на декілька угод.