1. Держави-члени повинні забезпечити те, що наявність кредитної угоди жодним чином не вплине ні в який спосіб на права споживача по відношенню до постачальника товарів чи послуг, придбаних за допомогою такої угоди, у випадках, коли товари чи послуги не поставлені або в будь-який інший спосіб не відповідають умовам контракту про їх поставку.
2. Якщо:
(a) для купівлі товарів чи отримання послуг споживач укладає кредитну угоду з особою, іншою ніж їх постачальник; а також
(b) між кредитодавцем та постачальником товарів чи послуг існує попередня домовленість, за якою кредит надається кредитодавцем виключно споживачам цього постачальника для придбання саме у нього товарів чи послуг; а також
(c) споживач, про якого йдеться у підпункті (a), отримує кредит відповідно до цієї попередньої домовленості; а також
(d) товари чи послуги згідно цієї угоди не поставлені або поставлені лише частково, або не відповідають умовам договору про постачання; а також
(e) споживач вдався до засобів захисту проти постачальника, але йому не вдалося отримати відшкодування, на яке він має право,
споживач повинен мати право застосовувати засоби захисту проти кредитодавця.
Держави-члени повинні визначити, до якої міри та за яких умов відповідне відшкодування може бути здійснене.
3. Пункт 2 не застосовується до конкретної операції, про яку йдеться, розмір якої не перевищує 200 екю.