1. Держави-члени, які приймають, у цілях статистики вимагають від усіх компаній з управління активами, які мають структурні підрозділи на їх території, надавати компетентним органам цих держав-членів періодичні звіти щодо їх діяльності у цих державах-членах.
2. Виконуючи обов'язки у рамках цієї Директиви, держави-члени, які приймають, у цих цілях можуть вимагати від структурних підрозділів компаній з управління активами, щоб вони надавали таку ж саму документацію, що й національні компанії з управління активами.
Приймаючі держави-члени можуть вимагати від компаній з управління активами, які здійснюють діяльність на їхній території у рамках свободи надання послуг, щоб вони надавали відомості, необхідні для проведення моніторингу на їх відповідність зі стандартами, встановленими приймаючою державою-членом, які застосовуються до них, хоча ці вимоги не можуть бути більш суворими, ніж ті, що держава-член накладає на зареєстровані компанії для моніторингу на їх відповідність до тих самих стандартів.
3. У випадках, коли компетентні органи приймаючих держави-члена визначають, що компанія з управління активами, яка має структурний підрозділ або надає послуги на її території, порушує законодавчі положення та положення підзаконних актів, прийнятих цією державою відповідно до положень цієї Директиви, які надають компетентним органам приймаючої держави повноваження, ці органи повинні вимагати від відповідної компанії з управління активами покласти край неприйнятній ситуації, яка склалася в неї.
4. Якщо дана компанія з управління активами неспроможна вжити необхідних заходів, компетентні органи приймаючої держави-члена відповідно повинні повідомити про це компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія. Останні повинні, як тільки з'явиться можливість, вжити відповідних заходів для того, щоб дана компанія з управління активами поклала край неприйнятній ситуації, яка склалася в неї. Компетентні органи приймаючої держави-члена повинні бути повідомлені про характер цих заходів.
5. Якщо, не дивлячись на заходи, вжиті державою-членом або тому, що такі заходи виявилися неадекватними, або неможливими для виконання у приймаючій державі-члену, якої стосується дана справа, компанія з управління активами продовжує порушувати законодавчі або регуляторні положення, зазначені у параграфі 2, які є чинними у приймаючій державі-члені, остання може після того, як повідомить компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія, вжити відповідних заходів для того, щоб припинити неправильні дії, або накладати стягнення за їх, та, якщо це й надалі виявиться необхідним, не допустити, щоб ця компанія з управління активами проводила будь-які подальші операції на її території. Держави-члени повинні забезпечити, щоб на їхній території була б можлива передача юридичних документів, необхідних для вжиття цих заходів проти компанії з управління активами.
6. Вищезазначені положення не повинні впливати на органи влади приймаючих держав-членів, щоб ті вживали відповідних заходів для того, щоб не допустити або накладати стягнення за неправильні дії, які здійснюються на їхній території, які протирічать законодавчим або регуляторним положенням, прийнятим в інтересах загального блага. Це повинно включати у себе можливість попередження компаній з управління активами, які порушують, від проведення будь-яких подальших операцій на їхній території.
7. Будь-який захід, прийнятий відповідно до параграфів 4, 5 або 6, які тягнуть за собою стягнення або обмеження діяльності компанії з управління активами, повинні бути відповідним чином обгрунтовані та про це не бути повідомлено дану компанію з управління активами. Кожен такий захід може бути оскаржений у судовому порядку у державі-члені, яка вжила його.
8. Перед тим, як розпочати процедуру, зазначену у параграфах 3, 4, або 5, компетентні органи приймаючої держави-члена у термінових випадках вживають застережні заходи, необхідні для того, щоб захистити інтереси інвесторів та інших осіб, яким надаються послуги. Комісія та компетентні органи інших держав-членів, яких це стосується, повинні бути повідомлені про такі заходи, відразу, як для цього з'явиться можливість.
Після консультацій з компетентними органами держав-членів, яких це стосується, Комісія може вирішити, що дана держава-член повинна змінити або скасувати вжиті заходи.
9. У разі відкликання ліцензії, компетентні органи приймаючої держави-члена повинні бути повідомлені про це та повинні вжити відповідних заходів для того, щоб не дати компанії з управління активами, якої ці заходи стосуються, можливості здійснювати будь-які подальші операції на її території, та для того, щоб захистити інтереси інвесторів. Кожні два роки Комісія повинна надавати звіт щодо таких випадків Контактному комітету, заснованому у відповідності до Статті 53.
10. Держави-члени повинні повідомляти Комісію про кількість та типи випадків відмови відповідно до Статті 6a або було вжито заходи у відповідності до параграфа 5. Кожні два роки Комісія повинна надавати звіт про такі випадки Контактному комітету, заснованому у відповідності до Статті 53.
Облігації, що стосуються депозитарію