1. Кожна Держава-член може:
(a) шляхом вилучення Статті 2 встановити у своєму законодавстві, що в розумінні Статті 1 даної Директиви термін "продукція" також включає первинну сільськогосподарську продукцію та дичину;
(b) шляхом вилучення Статті 7 (e) зберегти чи, відповідно до процедури, визначеної параграфом 2 даної Статті, встановити положення у своєму законодавстві, за яким виробник несе відповідальність навіть коли надасть докази, що стан науково-технічної думки на час запуску продукції в обіг не дозволяв виявити наявність недоліку.
2. Держава-член, що має намір ввести положення, передбачене параграфом 1 (b), передає текст запропонованого положення Комісії. Комісія повідомляє про нього решту Держав-членів.
Зацікавлена Держава-член відкладає введення запропонованого положення на дев'ять місяців з часу поінформування про нього Комісії за умови, що протягом цього періоду Комісія не подала у Раду пропозицію щодо внесення в дану Директиву поправок із зазначеного питання. Проте у випадку, коли протягом трьох місяців з часу отримання вищезгаданої інформації Комісія не повідомляє зацікавлену Державу-члена про намір внести пропозицію до Ради, ця Держава-член може негайно ввести запропоноване положення.
Якщо протягом вищезгаданих дев'яти місяців Комісія подає у Раду пропозицію щодо внесення поправок у дану Директиву, зацікавлена Держава-член відкладає введення запропонованого положення ще на 18 місяців з часу подання пропозиції.
3. Через десять років з часу повідомлення про дану Директиву Комісія подає у Раду звіт про вплив судових рішень, прийнятих на підставі Статті 7 (e) та параграфа 1 (b) даної Статті, на стан захисту споживачів та функціонування спільного ринку. В світлі даного звіту Рада, діючи за пропозицією Комісії і виходячи з положень Статті 100 Договору ( 994_017 ), приймає рішення про доцільність скасування Статті 7 (e).