Держави-члени забезпечують наявність адекватних та ефективних засобів здійснення контролю за рекламою, яка вводить в оману, в інтересах споживачів, а також конкурентів і громадськості в цілому. Такі засоби включають юридичні положення, на підставі яких особи та організації, які вважаються за національним законодавством законно зацікавленими в забороні реклами, яка вводить в оману, можуть:
a) подавати судові позови проти такої реклами; та/або
b) доводити факт подібної реклами до відома адміністративних органів, уповноважених виносити рішення щодо таких скарг або порушувати відповідне судове переслідування.
Кожна держава-член сама вирішує, які з цих можливостей мають надаватися і чи повинні суди або адміністративні органи мати змогу вимагати попереднього використання інших встановлених засобів розгляду таких скарг, включаючи ті, про які йдеться в Статті 5.
2. На підставі положень, про які йдеться в пункті 1, держави-члени надають судам або адміністративним органам повноваження, що дозволяють їм у випадках, коли вони вважають такі заходи необхідними, із врахуванням інтересів всіх залучених сторін і, зокрема, громадських інтересів:
- віддавати розпорядження про припинення або порушувати відповідну судову справу з метою видачі розпорядження про припинення проведення реклами, яка вводить в оману, або
- якщо рекламу, яка вводить в оману, ще не було опубліковано, але таке опублікування має незабаром відбутися, віддавати розпорядження про заборону опублікування або порушувати відповідну судову справу з метою видачі розпорядження про заборону такого опублікування, навіть коли немає доказів дійсних втрат чи збитків або подібних намірів чи недбалості з боку рекламодавця.
Держави-члени також передбачають заходи, зазначені в першому підпункті, які здійснюються в прискореному порядку:
- або такі, що мають тимчасову дію, або
- такі, що мають остаточну дію,
за умови, що кожна держава-член сама вирішує, котрий з двох варіантів обрати.
Крім цього, держави-члени можуть надавати судам або адміністративним органам повноваження, які дозволяють їм, з метою усунення подальших наслідків реклами, яка вводить в оману і припинення проведення якої було ухвалене остаточним рішенням:
- вимагати опублікування цього рішення повністю або частково і в такій формі, яку вони вважають прийнятною,
- вимагати, крім того, опублікування заяви про спростування.
3. Адміністративні органи, про які йдеться в пункті 1, повинні:
a) мати такий склад, щоб їхня неупередженість не викликала сумнівів;
b) мати достатні повноваження при прийнятті рішень щодо скарг, нагляді за ефективним дотриманням своїх рішень та примусовому забезпеченні дотримання цих рішень;
c) як правило, давати обгрунтування своїх рішень.
Якщо повноваження, про які йдеться в пункті 2, здійснюються виключно адміністративним органом, завжди надається обгрунтування прийнятих ним рішень. Крім того, у цьому випадку потрібно передбачити процедури, за якими незаконне або безпідставне використання своїх повноважень адміністративними органами чи незаконне або безпідставне невикористання ними своїх повноважень може підлягати судовому перегляду.