1. Як витікає з положень статті 2 (2) (b), але без жодних ушкоджень для інших положень, які містяться у статтях 2 - 5, будь-яка особа при одруженні підпадає під звільнення від податків, про яке йдеться у статті 1, якщо ввозить до держави-члена, до якої вона має намір перенести місце свого постійного проживання, власність, яку вона придбала або яка перейшло до її володіння не пізніше ніж протягом трьох найближчих місяців, за умови, що:
(a) таке ввезення відбувається у період, що починається за два місяці до запланованої дати одруження та закінчується через чотири місяці після фактичної дати одруження;
(b) відповідна особа представляє свідчення того, що її шлюб фактично мав місце або що необхідні попередні формальності для вступу до шлюбу виконані вчасно.
2. Звільнення від податку також надається для подарунків, що є традиційними при одруження, які надсилаються особі з виконанням умов, викладених у пункті 1, особами, які постійно проживають у державі-члені, іншої, ніж держава-член, до якої здійснюється ввезення. Звільнення від податку застосовується для подарунків, ціна яких за одиницю не перевищує 200 Екю. Держави-члени, однак, можуть дозволяти звільнення від податку при перевищенні 200 Екю, якщо вартість кожного подарунка, що звільнюється від податку, не перевищує 1000 Екю.
3. Держави-члени можуть надавати таке звільнення від податку, в залежності від положень відповідної гарантії, якщо власність ввозиться до дати одруження.
4. Якщо особа не може представити доказів її одруження протягом чотирьох місяців з дати, на яку планувалося одруження, податки мають бути сплачені на дату ввезення.
Ввезення особистої власності померлої особи, отриманої у спадщину