1. Організації, про які йдеться у статті 49, які припиняють виконання умов, що дають їм право на звільнення від податку, або яким запропоновано використовувати товари, звільнені від податку при ввезенні, для цілей, інших, ніж ті, що визначені цією статтею, мають повідомити про це компетентні органи.
2. У випадку, коли товари залишаються у володінні організацій, які припиняють виконання умов, що надають їм право на звільнення від податку, коли такі товари передаються до організації, яка самостійно має право на звільнення від податку згідно з положеннями цієї Глави або, якщо це доречно, організації, яка має таке право згідно з положеннями статті 41, звільнення від податку продовжує надаватися за умови, що такі організації використовують ці товари для цілей, що підтверджують їхнє право на таке звільнення. В інших випадках такі товари підлягають сплаті відповідного ввізного податку на додану вартість за ставкою, що є чинною на дату припинення виконання таких умов згідно з типом товарів та їхньою вартістю, визначеною або прийнятою компетентними органами.
3. Товари, що використовуються організацією, яка має право на звільнення від податку, для цілей, інших ніж передбачені положеннями цієї Глави, підлягають сплаті відповідного ввізного податку на додану вартість за ставкою, чинною на дату, коли ці товари почали використовуватися з іншими цілями, згідно з типом товарів та їхньою вартістю, визначеною або прийнятою компетентними органами.
Ввезення, які підпадають під дію певних аспектів міжнародних стосунків
Почесні відзнаки та нагороди