1. Установи або організації, про які йдеться у статті 46, які припиняють виконувати умови, що надають право на звільнення від податку, або які пропонують використання предметів, звільнених від податку при ввезенні, у цілях, інших, ніж ті, що передбачені цією статтею, мають відповідним чином інформувати про це компетентні органи.
2. Предмети, які залишаються у володінні установ та організацій, які припиняють виконання умов, що надають право на звільнення від податку, підлягають сплаті ввізного податку на додану вартість за ставкою, що є чинною на дату припинення виконання таких умов згідно з типом товарів та вартості, яка визначена або прийнята компетентними органами на цю дату.
3. Предмети, які використовуються установами або організаціями, на яких поширюється право звільнення від податку, для цілей, інших, ніж ті, що передбаченні положеннями статті 46, підлягають сплаті ввізного податку на додану вартість за ставкою, що є чинною на дату, коли вони почали використовувати їх на інші цілі, згідно з типом товарів та вартістю, що визначена або прийнята компетентними органами на цю дату.
Товари, що ввозяться на користь потерпілих від стихійного лиха