Звільнення повинне бути обмеженим для особистої власності, яка:
(a) за винятком окремих випадків, виправданих обставинами, вже була у володінні та, у випадку з товарами не широкого споживання, використовувалася відповідною особою за попереднім місцем проживання протягом мінімум шести місяців до дати, коли вона припинила своє проживання за межами Співтовариства;
(b) призначена для використання для тих самих цілей на новому місці проживання.
Держави-члени можуть додатково зробити звільнення від податку для такої власності, яку було набуто як у країні походження, так і в країні, з якої від'їжджають, поширюючи його на митні та/або бюджетні стягнення, яким така власність підлягає.