1. Звільнення від податку, про яке йдеться у статті 24, має бути обмеженим для засобів виробництва та обладнання, які:
(a) за винятком особливих випадків, виправданих обставинами, дійсно використовувалися на підприємстві протягом, як мінімум, 12 місяців до дати, з якої підприємство припинило діяльність у країні, з якої виїжджає;
(b) призначені для використання для тих самих цілей після перевезення;
(c) мають використовуватися для цілей діяльності, що не звільнюється від податку, згідно статті 13 Директиви 77/388/ЄЕС;
(d) відповідають характеру та розміру діяльності підприємства, про яке йдеться.
2. Однак, держави-члени можуть звільнити від податку засоби виробництва та обладнання, що ввозяться з іншої держави-члена благодійними або філантропічними організаціями під час переведення місця їхньої головної господарської діяльності до держави-члена, в яку здійснюється ввезення.
Таке звільнення від податку, однак, надається тільки за умови, що під час здобуття такого звільнення, засоби виробництва та обладнання, про які йдеться, не були звільнені від податку відповідно до статті 15 (12) Директиви 77/388/ЄЕС.
3. До введення в дію Спільних правил, про які йдеться в підпункті 1 статті 17 (6) Директиви 77/388/ЄЕС, держави-члени можуть виключити від звільнення від податку, повністю або частково, засоби виробництва, стосовно яких вони застосовують підпункт 2 того пункту.