1. Ця Директива застосовується щодо претензій найманих працівників, які виникають з трудових договорів або трудових відносин та мають місце щодо роботодавців у випадку їхньої неплатоспроможності у значенні статті 2(1).
2. Держави-члени можуть, як виняток, виключити претензії окремих категорій найманих працівників зі сфери застосування цієї Директиви з огляду на специфічний характер трудового договору найманого працівника або трудових відносин чи існування інших форм гарантій, які пропонують найманому працівникові захист, еквівалентний тому, що забезпечується цією Директивою.
Категорії найманих працівників, зазначені у першому пункті, перераховані в Додатку.
3. Ця Директива не застосовується щодо Гренландії. Цей виняток перевіряється у випадку будь-якого розвитку в структурах робочих місць у цьому регіоні.