У випадках, про які йдеться в статтях 4, 5 і 6, ведення відповідної діяльності не повинно припинятися більше ніж 10 років раніше дати, коли зроблена заявка, передбачена в статті 9 (1). Однак, якщо в державі-члені для її громадян встановлений коротший період, цей період повинен також застосовуватися до бенефіціарів.