1. Якщо в державі-члені започаткування чи ведення діяльності, про яку йдеться в статті 2 (1) (c), залежить від володіння загальними, комерційними чи професійними знаннями і навичками, така держава-член приймає як достатнє підтвердження таких знань і навичок той факт, що відповідна діяльність здійснювалась в іншій державі-члені протягом одного з наступних періодів:
(a) двох послідовних років або як незалежна особа або така, що працювала з одним чи більше страховим агентом або брокером або з одною чи більше страховими компаніями, або
(b) одного року за умов, визначених в пункті (а), якщо бенефіціар підтвердить, що для здійснення відповідної діяльності він отримав попередню підготовку, посвідчену сертифікатом, визнаним державою, або що розглядається компетентним професійним органом як такий, що цілковито задовольняє його вимогам.
2. Здійснення принаймні протягом року одного з видів діяльності, про яку йдеться в статті 2 (1) (a) чи (b), і отримання відповідної підготовки вважається як задоволення вимог, встановлених в пункті 1.