1. Держави-члени, зокрема, скасовують наступні обмеження:
(a) ті, що перешкоджають бенефіціаріям здійснювати підприємницьку діяльність у приймаючій державі-члені на таких же умовах і з такими ж правами, що й громадяни тієї країни;
(b) ті, що випливають з адміністративної діяльності, що має результатом дискримінаційне ставлення до бенефіціаріїв, в порівнянні з тим, що застосовується до громадян.
2. Обмеження, які повинні бути скасовані, включають зокрема ті, що випливають із застосування заходів, які перешкоджають або обмежують здійснення бенефіціаріями підприємницької діяльності у наступний спосіб:
(a) в Німеччині: - положення, які надають Федеральному Міністру Економіки дискреційне право встановлювати свої умови доступу до цієї діяльності для іноземних громадян і перешкоджати їм здійснювати цю діяльність на території Федеративної Республіки (Закон від 6 червня 1931 року (VAG), стаття 106 (2), N 1 разом зі статтею 8 (1), N 3, стаття 106 (2), останнє речення, і стаття 111 (2);
(b) в Бельгії: - зобов'язання мати "carte professionelle" (стаття 1 Закону від 19 лютого 1965 року);
(c) у Франції: - необхідність одержання спеціального дозволу (Закон від 15 лютого 1917 року, зі змінами та доповненнями, внесеними "decret - loi" від 30 жовтня 1935 року, стаття 2 (2) - "decret" від 19 серпня 1941 року, зі змінами, статті 1 і 2 - "decret" від 13 серпня 1947 року, зі змінами, статті 2 і 10); - зобов'язання мати поручительство або спеціальні гарантії у якості взаємних вимог (Закон від 15 лютого 1917 року, зі змінами та доповненнями, внесеними "(decret - loi" від 30 жовтня 1935 року, стаття 2 (2) - "decret - loi" від 14 червня 1938 року, стаття 42 - "decret" від 30 грудня 1938 року, зі змінами, статтями 8 і 13 - "decret" від 14 грудня 1966 року, Розділ I);
(d) в Ірландії: - положення, що, для того, щоб отримати страхову ліцензію, компанія повинна бути зареєстрована у відповідності до актів про ірландські компанії, двома третинами їхніх акцій повинні володіти громадяни Ірландії і більшість директорів (інші ніж виконавчий директор, що працює на повну ставку) повинні бути громадянами Ірландії (Акт про страхування, 1936 року, Розділ 12; Акт про страхування 1964 року, Розділ 7).
3. Закони, підзаконні чи адміністративні акти, які зобов'язують бенефіціаріїв мати депозит або спеціальне поручительство не скасовуються до тих пір, поки компанії не відповідатимуть фінансовим умовам, визначеним статтями 16 і 17 Першої Координаційної Директиви ( 994_281 ), відповідно до положень статті 30 (1) і (2) тієї ж Директиви.