Кожна держава-член повинна забезпечити, що у випадку заподіяння на її території шкоди транспортним засобом, що звичайно знаходиться на території іншої держави-члена, національне бюро страховиків, без шкоди зобов'язанням, що зазначені у першому абзаці пункту 2 статті 2, отримає інформацію:
- щодо території, де звичайно знаходиться транспортний засіб, а також щодо реєстраційного знаку цього засобу, у випадку наявності;
- наскільки можливо, щодо умов страхування транспортного засобу, як звичайно зазначається у зеленій картці особи, що володіє таким засобом, у тій мірі, що вимагається у державі-члені, на території якої транспортний засіб звичайно знаходиться.
Кожна держава-член також повинна забезпечити доведення такої інформації цим бюро до відома національного бюро страховиків держави-члена, на території якої транспортний засіб звичайно перебуває.