Держава-член може відступити від вимог статті 3 на користь:
а) певних категорій фізичних або юридичних осіб, публічних чи приватних; перелік таких осіб складається державою-членом та доводиться до відома інших держав-членів та Комісії.
Держава-член, що відступає таким чином від положень статті 3, вживає необхідних заходів для забезпечення виплати відшкодування збитків, що заподіяні на території інших держав-членів транспортними засобами, що належать таким особам. Зокрема, вона призначає організацію чи орган у країні, де було заподіяно збитки або шкоду, який був би відповідальним за відшкодування шкоди потерпілим відповідно до законодавства цієї держави, у випадках, коли не застосовується процедура, передбачена у першому абзаці пункту 2 статті 2. Ця держава-член повинна повідомити інші держави-члени та Комісію про вжиті заходи;
б) певних категорій транспортних засобів, або транспортних засобів, що мають спеціальне свідоцтво; список таких категорій або таких транспортних засобів складається державою-членом та доводиться до відома інших держав-членів та Комісії.
У цьому випадку, при перетинанні таким транспортним засобом кордону іншої держави-члена, остання зберігає право вимагати від особи, що володіє транспортним засобом, пред'явити дійсну зелену картку, або укласти прикордонний договір страхування у відповідності до вимог відповідної держави-члена.