Скарга
1. Будь-яка зачеплена особа має право подати скаргу щодо спірного питання до кожного компетентного органу кожної із відповідних держав-членів і вимагати його вирішення. Скаргу подають протягом 3 років з моменту отримання першого повідомлення про дію, що призвела або призведе до виникнення спірного питання, незалежно від того, чи застосовує зачеплена особа засоби правового захисту, передбачені національним правом будь-якої з відповідних держав-членів. Зачеплена особа одночасно подає скаргу з такою самою інформацією до кожного компетентного органу та зазначає в скарзі, про які інші держави-члени йде мова. Зачеплена особа забезпечує, щоб кожна відповідна держава-член отримала скаргу принаймні однією з таких мов:
(a) однією з офіційних мов зазначеної держави-члена відповідно до національного права; або
(b) будь-якою іншою мовою, яку зазначена держава-член приймає для цієї цілі.
2. Кожен компетентний орган підтверджує отримання скарги протягом 2 місяців з моменту її отримання. Кожен компетентний орган також повідомляє компетентні органи інших відповідних держав-членів про отримання скарги протягом 2 місяців з моменту її отримання. Компетентні органи також інформують один одного на той момент про мову або мови, які вони мають намір використовувати для своїх повідомлень під час відповідного провадження.
3. Скаргу приймають до розгляду лише у випадку, якщо на першому етапі зачеплена особа, яка подає скаргу, надає компетентним органам кожної із відповідних держав-членів таку інформацію:
(a) назву (назви), адресу (адреси), податковий ідентифікаційний номер (податкові ідентифікаційні номери) та будь-яку іншу інформацію, необхідну для ідентифікації зачепленої особи (осіб), що подала (подали) скаргу до компетентних органів та будь-якої іншої причетної особи;
(b) відповідні податкові періоди;
(c) подробиці відповідних фактів та обставин справи (зокрема дані про структуру операції та відносин між зачепленою особою та іншими сторонами відповідних операцій, а також будь-які факти, достовірно визначені у взаємній зобов’язальній угоді між зачепленою особою та податковим органом, у відповідних випадках), та, більш конкретно, характер і дата дій, що лежать в основі виникнення спірного питання (зокрема, у відповідних випадках, дані про власне дохід, отриманий в іншій державі-члені, та про включення такого доходу в оподатковуваний дохід в іншій державі-члені, а також дані про податок, який був або буде нарахований на такий дохід в іншій державі-члені), а також відповідні суми у валютах відповідних держав-членів, разом із копією будь-яких підтвердних документів;
(d) покликання на застосовні національні правила та угоду або конвенцію, зазначені в статті 1; якщо застосовується більше однієї угоди або конвенції, зачеплена особа, яка подає скаргу, вказує, яка угода або конвенція має тлумачитися щодо відповідного спірного питання. Така угода або конвенція є чинною угодою або конвенцією для цілей цієї Директиви;
(e) таку інформацію, що повинна бути надана зачепленою особою, яка подала скаргу до компетентних органів, разом із копіями будь-яких підтвердних документів:
(i) пояснення, чому зачеплена особа вважає, що існує питання, яке є предметом спору;
(ii) детальні дані щодо будь-яких оскаржень та проваджень, порушених зачепленою особою щодо відповідних операцій, а також будь-яких судових рішень щодо спірного питання;
(iii) зобов’язання зачепленої особи якомога повніше і швидше реагувати на всі відповідні запити компетентного органу та надавати будь-яку документацію за запитом компетентних органів;
(iv) копія остаточного рішення про нарахування податку в формі повідомлення про остаточний розрахунок податку, акту податкової перевірки або іншого еквівалентного документа, що призводить до виникнення спірного питання, та копія будь-яких інших документів, виданих податковими органами щодо спірного питання, у відповідних випадках;
(v) інформація про будь-яку скаргу, подану зачепленою особою за іншою процедурою взаємного узгодження або за іншою процедурою вирішення спору, як визначено у статті 16(5), та про безпосереднє зобов’язання зачепленої особи щодо дотримання положень статті 16(5), у відповідних випадках;
(f) будь-яка конкретна додаткова інформація за запитом компетентних органів, яка вважається необхідною для проведення розгляду конкретної справи по суті.
4. Компетентні органи кожної із відповідних держав-членів можуть вимагати надання інформації, зазначеної в пункті (f) параграфа 3, протягом 3 місяців з моменту отримання скарги. Подальші запити на надання інформації можуть надходити під час процедури взаємного узгодження відповідно до статті 4, якщо компетентні органи вважають це необхідним. Національні закони застосовують щодо захисту інформації та захисту торгової, комерційної, виробничої чи професійної таємниці або торговельних процесів.
Зачеплена особа, яка отримала запит відповідно до пункту (f) параграфа 3, повинна надати відповідь протягом 3 місяців з моменту отримання запиту. Копію зазначеної відповіді також одночасно надсилають компетентним органам інших відповідних держав-членів.
5. Компетентні органи кожної відповідної держави-члена ухвалюють рішення про прийняття скарги до розгляду або її відхилення протягом 6 місяців з моменту її отримання або протягом 6 місяців після отримання інформації, зазначеної у пункті (f) параграфа 3, залежно від того, яка дата настане пізніше. Компетентні органи невідкладно інформують зачеплену особу та компетентні органи інших держав-членів про своє рішення.
Протягом 6 місяців з моменту отримання скарги або протягом 6 місяців з моменту отримання інформації, зазначеної у пункті (f) параграфа 3, залежно від того, яка дата настане пізніше, компетентний орган може ухвалити рішення щодо вирішення спірного питання в односторонньому порядку без залучення інших компетентних органів відповідних держав-членів. У такому випадку відповідний компетентний орган невідкладно повідомляє зачеплену особу та інші компетентні органи відповідних держав-членів, після чого, відповідно до цієї Директиви, провадження припиняється.
6. Зачеплена особа, яка бажає відкликати скаргу, одночасно повідомляє про відкликання в письмовій формі компетентні органи кожної відповідної держави-члена. Таке повідомлення негайно припиняє всі провадження, відкриті згідно з положеннями цієї Директиви. Компетентні органи держав-членів, які отримують таке повідомлення, невідкладно інформують інші компетентні органи відповідних держав-членів про припинення провадження.
Якщо з певної причини спірне питання втрачає свою актуальність, усі провадження, відкриті згідно з положеннями цієї Директиви, негайно припиняють, а компетентні органи відповідних держав-членів невідкладно інформують зачеплену особу про такий стан справ і загальні причини.