Інформація, докази та слухання
1. Для цілей процедури, зазначеної у статті 6, за умови погодження компетентними органами відповідних держав-членів, зачеплена особа (особи) може надати Консультативній Комісії або Комісії з альтернативного вирішення спорів будь-яку інформацію, докази або документи, що можуть стосуватися предмету рішення. Зачеплена особа (особи) та компетентні органи відповідних держав-членів повинні надати будь-яку інформацію, докази або документи на вимогу Консультативної комісії або Комісії з альтернативного вирішення спорів. Однак зазначені компетентні органи можуть відмовити у наданні інформації Консультативній комісії в будь-якому з таких випадків:
(a) отримання інформації вимагає вжиття адміністративних заходів, які не відповідають національному праву;
(b) інформація не може бути отримана згідно з національним правом відповідної держави-члена;
(c) інформація стосується торгової таємниці, комерційної таємниці, промислової таємниці, професійної таємниці або процесів торгівлі;
(d) розкриття інформації суперечить публічній політиці.
2. Зачеплені особи можуть, на їхнє прохання та за згодою компетентних органів відповідних держав-членів, постати або бути представленими перед Консультативною комісією або Комісією з альтернативного вирішення спорів. Зачеплені особи повинні на вимогу Консультативної комісії або Комісії з альтернативного вирішення спорів постати або бути представленими перед нею.
3. Незалежні компетентні особи або будь-який інший член зобов’язані зберігати професійну таємницю відповідно до національного права кожної з відповідних держав-членів щодо інформації, яку вони отримують як члени Консультативної комісії або Комісії з альтернативного вирішення спорів. Зачеплені особи та, у відповідних випадках, їх представники погоджуються розглядати будь-яку інформацію (зокрема інформацію про документи), яку вони отримують під час провадження, як конфіденційну. Зачеплені особи та їх представники подають за запитом під час провадження заяву з цього приводу компетентним органам відповідних держав-членів. Держави-члени повинні передбачити відповідні санкції за будь-яке порушення зобов’язання щодо конфіденційності.