Компетентний орган
1. Держави-члени призначають компетентний орган для виконання завдань відповідно до цієї Директиви. Вони забезпечують, щоб компетентний орган:
(a) був функціонально відокремленим від будь-якого іншого органу чи організації, що займається просуванням або застосуванням практик відповідно до цієї Директиви, щоб забезпечити фактичну незалежність від неправомірного впливу на його регулятивні функції;
(b) мав законні повноваження, а також людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання своїх обов’язків.
2. Якщо держава-член має більше одного компетентного органу для певної сфери компетенції, вона визначає один контактний пункт для комунікації з компетентними органами інших держав-членів. Якщо практично неможливо зазначити всі такі контактні пункти для різних сфер компетенції, держави-члени мають право призначити єдиний контактний пункт.
3. Держави-члени надсилають Комісії найменування та адресу контактних пунктів і відповідні сфери їхньої компетенції для забезпечення оперативної комунікації, за необхідності, з їхніми органами.
4. Держави-члени надсилають Комісії будь-які зміни в інформації, зазначеній у параграфі 3.
5. Комісія передає інформацію, зазначену в параграфах 3 та 4, до всіх контактних пунктів у державі-члені і періодично публікує її в Офіційному віснику Європейського Союзу з інтервалами не більше ніж у два роки.