Забруднені зони
1. Держави-члени забезпечують, щоб стратегії оптимізованого захисту для управління забрудненими зонами включали, у відповідних випадках, таке:
(a) цілі, у тому числі довгострокові, на досягнення яких спрямована ця стратегія, та відповідні референтні рівні згідно зі статтею 7;
(b) установлення меж уражених зон та ідентифікація постраждалих осіб з населення;
(c) аналіз необхідності та обсягу захисних заходів, які будуть застосовані до уражених зон і постраждалих осіб з населення;
(d) аналіз необхідності запобігати доступу або контролювати доступ до уражених зон, або ввести обмеження щодо умов проживання в цих зонах;
(e) оцінку опромінення різних груп населення, а також оцінку засобів, доступних особам для контролювання свого власного опромінення.
2. Для зон з довготривалим залишковим забрудненням, у яких держава-член вирішила дозволити проживання і поновлення соціальної та економічної діяльності, держави-члени забезпечують, після обговорення із заінтересованими особами, наявність заходів, за необхідності, для постійного контролю опромінення з метою створення умов для життя, які можна вважати нормальними, у тому числі:
(a) встановлення належних референтних рівнів;
(b) створення інфраструктури для підтримування постійних заходів із самозахисту в постраждалих зонах, таких як надання інформації, консультації і проведення моніторингу;
(c) за доцільності, відновлювальних заходів;
(d) за доцільності, зон з визначеними межами.