Ст. 56

Чинна редакція від 05.12.2013 · Директива набрав чинності 06.02.2014

Глава VII. МЕДИЧНІ ОПРОМІНЕННЯ

Оптимізація

1. Держави-члени забезпечують утримання всіх доз, одержаних внаслідок медичного опромінення для цілей променевої діагностики, інтервенційної радіології, планування, керування і верифікації на найнижчому розумно досяжному рівні, що дозволяє отримати необхідну медичну інформацію з урахуванням економічних та соціальних факторів.

Для всіх видів медичного опромінення пацієнтів для променево-терапевтичних цілей, опромінення в цільовому об’ємі планують індивідуально, при цьому отримання відповідного об’єму належним чином верифікують, ураховуючи, що дози опромінення для нецільових об’ємів і тканин повинні бути на найнижчому розумно досяжному рівні і відповідати променево-терапевтичній меті опромінення.

2. Держави-члени забезпечують установлення, регулярний перегляд і застосування діагностичних референтних рівнів для променево-діагностичних обстежень, беручи до уваги рекомендовані європейські діагностичні референтні рівні, за наявності, і, у відповідних випадках, для процедур інтервенційної радіології, а також наявність настанов для цієї мети.

3. Держави-члени забезпечують для кожного медичного або біомедичного дослідницького проекту, в якому застосовують медичне опромінення:

(a) добровільну участь відповідних осіб;

(b) інформування таких осіб про ризики опромінення;

(c) встановлення граничної дози для осіб, щодо яких не очікується, що вони отримають пряму медичну користь від опромінення;

(d) для пацієнтів, які добровільно погоджуються пройти експериментальну медичну практику, і для яких очікується діагностична або терапевтична користь від такої практики, аналіз відповідних рівнів доз на індивідуальній основі, здійснений спеціалістом-практиком та/або уповноваженим призначати процедури до проведення опромінення.

4. Держави-члени забезпечують, щоб оптимізація включала вибір обладнання, послідовне отримання відповідної діагностичної інформації або терапевтичних результатів, практичні аспекти медичних радіологічних процедур, забезпечення якості, а також оцінювання та аналіз доз пацієнта або верифікацію введених активностей з урахуванням економічних та соціальних факторів.

5. Держави-члени забезпечують:

(a) за необхідності, встановлення граничних доз для опромінення осіб, що доглядають за пацієнтом, і осіб, що забезпечують комфорт пацієнта;

(b) установлення відповідних настанов щодо опромінення осіб, що доглядають за пацієнтом, і осіб, що забезпечують комфорт пацієнта.

6. Держави-члени забезпечують, у випадку, коли пацієнт проходить лікування або діагностику із застосуванням радіонуклідів, щоб спеціаліст-практик або підприємство, як це визначено державами-членами, надавало пацієнту або його представнику інформацію щодо ризиків, пов’язаних з іонізуючим випромінюванням, та належні інструкції з метою обмеження доз для осіб, які контактують з пацієнтом, до найнижчого розумно досяжного рівня. Для терапевтичних процедур такі інструкції надають у письмовій формі.

Такі інструкції видають перед випискою з лікарні або клініки чи будь-якої іншої подібної установи.