Програми щодо ситуацій існуючого опромінення
1. Держави-члени забезпечують, щоб у разі виявлення ознак або наявності доказів опромінення, якими не можна нехтувати з точки зору радіаційного захисту, було вжито заходів для визначення й аналізу ситуацій існуючого опромінення з урахуванням типів ситуацій існуючого опромінення, наведених у додатку XVII, а також для визначення рівня професійного опромінення та опромінення населення.
2. Держави-члени можуть вирішити, беручи до уваги загальний принцип обґрунтування, що ситуація існуючого опромінення не потребує розгляду захисних або відновлювальних заходів.
3. Ситуації існуючого опромінення, які викликають занепокоєння з точки зору радіаційного захисту і можуть тягнути юридичну відповідальність, регулюються відповідними вимогами щодо ситуацій планового опромінення і, відповідно, необхідно вимагати, щоб про такі ситуації опромінення повідомляли, як це зазначено в статті 25(2).