1. Держави-члени встановлюють прийнятні, ефективні середньострокові бюджетні рамки, що передбачають прийняття горизонту бюджетного планування щонайменше на 3 роки, для забезпечення того, щоб національне бюджетне планування відповідало багаторічній перспективі бюджетного планування.
2. Середньострокове бюджетне планування повинно включати процедури для визначення наступних елементів:
(a) всеосяжні та прозорі багаторічні бюджетні цілі з точки зору дефіциту загального державного управління, боргу та будь-якого іншого зведеного фіскального показника, такого як видатки, забезпечуючи їх відповідність будь-яким числовим фіскальним правилам, передбаченим чинним розділом IV;
(b) прогнози по кожній основній статті видатків та доходів загального державного управління з більш детальною деталізацією на рівні центрального уряду та соціального забезпечення на бюджетний рік та на наступні роки, виходячи з незмінності політики;
(c) опис середньострокової політики, яка може вплинути на фінанси сектору загальнодержавного управління, з розбивкою за основними статтями доходів і видатків, із зазначенням того, як досягається адаптація до середньострокових бюджетних цілей порівняно з прогнозами за незмінної політики;
(d) оцінку того, як у світлі їхнього прямого довгострокового впливу на фінанси органів державного управління запланована політика, ймовірно, вплине на довгострокову стійкість державних фінансів.
3. Прогнози, прийняті в рамках середньострокового бюджетного планування, повинні ґрунтуватися на реалістичних макроекономічних та бюджетних прогнозах відповідно до Глави III.