Запит на інформацію
1. На запит органу-заявника запитуваний орган надає будь-яку інформацію, що, ймовірно, має значення для органу-заявника щодо стягнення за його вимогами, як зазначено у статті 2.
З метою надання такої інформації, запитуваний орган повинен організувати проведення будь-яких адміністративних розслідувань, необхідних для отримання такої інформації.
2. Запитуваний орган не зобов’язаний надавати інформацію:
(a) яку він не зміг би отримати для цілей стягнення за подібними вимогами, що виникають у запитуваній державі-члені;
(b) яка розкрила б будь-яку комерційну, виробничу або професійну таємницю;
(c) розкриття якої могло б зашкодити безпеці чи порушити громадський порядок запитуваної держави-члена.
3. Параграф 2 у жодному разі не повинен тлумачитися як такий, що дозволяє запитуваному органу держави-члена відмовлятися надавати інформацію виключно тому, що цією інформацією володіє банк, інша фінансова установа, номінальний утримувач або особа, що діє в якості агента або довіреної особи, або тому що вона стосується часток участі в особі.
4. Запитуваний орган повинен повідомити орган-заявник про підстави відхилення запиту про надання інформації.