Умови, що регулюють запити на стягнення
1. Орган-заявник не має подавати запит на стягнення, якщо і допоки відбувається оскарження у державі-члені органу-заявника вимоги та/або інструмента, що дозволяє його примусове виконання у державі-члені, крім як у випадках, коли застосовується третій підпараграф статті 14(4).
2. До подання запиту органом-заявником щодо стягнення повинні бути здійснені відповідні процедури стягнення, доступні у державі-члені органу-заявника, крім як у таких ситуаціях:
(a) якщо очевидно, що відсутні активи, з яких може бути здійснено стягнення у державі-члені органу-заявника, або що такі процедури не призведуть до повного покриття вимоги, та орган-заявник має конкретну інформацію, що свідчить про наявність у відповідної особи активів у запитуваній державі-члені;
(b) якщо застосування таких процедур у державі-члені органу-заявника призведе до непропорційних труднощів.