1. Пункт (a) статті 33 і стаття 58 не застосовують у разі виконання таких умов:
(1) та (2)
(a) постачальник має осідок або, за відсутності осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває лише в одній державі-члені;
(b) послуги постачаються неоподатковуваним особам, що мають осідок, постійно проживають або зазвичай перебувають у будь-якій державі-члені, іншій ніж держава-член, зазначена в пункті (a), або товари відправлені чи перевезені до держави-члена, іншої ніж держава-член, зазначена в пункті (a); та
(c) загальна вартість, без урахування ПДВ, постачань, зазначених у пункті (b), не перевищує 10000 євро або еквівалент в національній валюті у поточному календарному році, і не перевищувала цього порогового значення протягом минулого календарного року.
2. Якщо протягом календарного року порогове значення, вказане в пункті (c) параграфа 1, перевищено, станом на той час застосовують пункт (a) статті 33 і статтю 58.
3. Держава-член, на території якої перебувають товари на момент початку їх відправлення або перевезення, або в якій мають осідок оподатковувані особи, які постачають телекомунікаційні послуги, послуги телебачення і радіомовлення та послуги, що їх надають електронними засобами, повинна надавати оподатковуваним особам, які здійснюють постачання, що підпадають під умови, викладені у параграфі 1, право обирати місце постачання відповідно до пункту (a) статті 33 і статті 58, яке повинно в будь-якому разі охоплювати період тривалістю два календарні роки.
4. Держави-члени повинні вживати відповідних заходів для моніторингу виконання оподаткованою особою умов, зазначених у параграфах 1, 2 і 3.
5. Відповідна вартість в національній валюті суми, зазначеної в пункті (c) параграфа 1, розраховується шляхом застосування обмінного курсу, опублікованого Європейським Центральним Банком на дату ухвалення Директиви (ЄС) 2017/2455.