1. Зазначене нижче вважається імпортом товарів, якщо доведено, що товари були у вільному обігу в одній із нових Держав-членів або у Співтоваристві:
(2)(a) та (b)
(a) виведення, в тому числі неправомірне, товарів з-під дії режиму тимчасового ввезення, в який вони були розміщені до дати вступу згідно з умовами, наведеними у Статті 406;
(b) виведення, в тому числі неправомірне, товарів з-під дії одного з режимів або однієї з ситуацій, передбачених Статтею 156, або з-під дії подібних режимів або ситуацій, в які їх було розміщено до дати вступу згідно з умовами, наведеними у Статті 406;
(c) припинення дії одного з режимів, зазначених у Статті 407, що діяв до дати вступу на території однієї з нових Держав-членів, у цілях поставки товарів за винагороду, здійсненої до зазначеної дати на території такої Держави-члена платником податку, що діяв як такий;
(d) будь-яке правопорушення чи злочин, скоєні під час дії режимів митного транзиту, започаткованих на умовах, зазначених у підпункті (c).
2. Окрім випадку, передбаченого частиною 1, використання платником податку чи особою, що не є платником податку, після дати вступу на території Держави-члена товарів, поставлених їй до дати вступу, на територію Співтовариства або однієї з нових Держав-членів вважається імпортом товарів, якщо дотримані такі умови:
(a) поставку таких товарів було звільнено від оподаткування чи могло б бути звільнено від нього чи то за підпунктами (a) та (b) частини 1 Статті 146, чи то за іншою нормою в новій Державі-члені;
(b) товари не були імпортовані в одну з нових Держав-членів або у Співтовариство до дати вступу.