1. У цілях цієї Директиви платник податку може ухвалювати рішення про місце зберігання всіх рахунків, якщо він надає рахунки або інформацію, що зберігається згідно зі Статтею 244, компетентним органам без непотрібних затримок на їхній запит.
2. Держави-члени можуть вимагати від платників податку, що мають постійне місце здійснення підприємницької діяльності на їхній території, повідомляти їх про місце зберігання, якщо воно розташоване за межами їхньої території.
Держави-члени можуть також вимагати від платників податку, що мають у них постійне місце здійснення підприємницької діяльності, зберігати на своїй території рахунки, виставлені ними або їхніми замовниками або, від їхнього імені та за їхнім дорученням, третьою стороною, а також усі рахунки, отримані ними, якщо таке зберігання не забезпечується електронними засобами, котрі гарантують повний онлайновий доступ до відповідних даних.