Держави-члени можуть встановлювати особливі умови для електронних рахунків-фактур, виставлених на товари чи послуги, які постачають на їхній території з країни, в якій не існує жодного правового інструменту стосовно взаємної допомоги з обсягом застосування, подібним до того, що передбачений Директивою 2010/24/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1798/2003.