Держави-члени повинні дозволяти оподатковуваним особам виставляти зведені рахунки-фактури, в яких деталізовано окремі постачання товарів або послуг за умови, що податкове зобов’язання з ПДВ щодо постачань, вказаних у зведеному рахунку-фактурі, виникає протягом того самого календарного місяця.
Без обмеження статті 222, держави-члени можуть дозволяти, щоб зведені рахунки-фактури включали постачання, щодо яких податкові зобов’язання з ПДВ виникли протягом періоду, що перевищує один календарний місяць.