1. У випадку нерухомого майна, що становить частину господарських засобів оподатковуваної особи та що його використовують як для цілей господарської діяльності оподатковуваної особи, так і для її приватних цілей чи приватних цілей її персоналу, або, більш узагальнено, для цілей, інших ніж її господарська діяльність, ПДВ на видатки, пов’язані з цим майном, підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов’язання відповідно до принципів, викладених у статтях 167, 168, 169 та 173, лише пропорційно до використання майна для цілей господарської діяльності оподатковуваної особи.
Як відступ від статті 26, зміни у пропорції використання нерухомого майна, зазначеного в першому підпараграфі, повинні враховуватися згідно з принципами, передбаченими у статтях 184-192, відповідно до їх застосування у відповідній державі-члені.
2. Держави-члени також можуть застосовувати параграф 1 стосовно ПДВ на видатки, пов’язані з іншими товарами, які становлять частину господарських засобів, відповідно до їх визначення.