1. Держави-члени повинні звільняти від оподаткування такі операції:
(a) постачання товарів, які пересилаються або перевозяться до місця призначення за межами Співтовариства продавцем або в його інтересах;
(b) постачання товарів, які пересилаються або перевозяться до місця призначення за межами Співтовариства замовником або в інтересах замовника, що не має осідку на їхній відповідній території, за винятком товарів, які перевозить сам замовник для обладнання, заправлення і забезпечення провізією прогулянкових суден та приватних повітряних суден або будь-яких інших транспортних засобів для приватних цілей;
(c) постачання товарів уповноваженим органам, які експортують їх зі Співтовариства в рамках їхньої гуманітарної, благодійної або навчальної діяльності за межами Співтовариства;
(d) постачання послуг, що полягають у виконанні робіт з рухомим майном, придбаним або імпортованим для виконання таких робіт у межах Співтовариства, та які пересилаються або перевозяться зі Співтовариства постачальником, замовником, якщо він не має осідку на їхній відповідній території, або в інтересах будь-кого із них;
(e) постачання послуг, включаючи операції з перевезення та допоміжні операції, але за винятком постачання послуг, звільнених від оподаткування відповідно до статей 132 та 135, якщо вони безпосередньо пов’язані з експортуванням або імпортуванням товарів, охоплених статтею 61 та статтею 157(1)(a).
2. Звільнення від оподаткування, передбачене в пункті (c) параграфа 1, може бути надане шляхом відшкодування ПДВ.