Після консультацій із консультативним комітетом з питань податку на додану вартість (надалі "Комітетом з ПДВ") кожна Держава-член може вважати єдиним платником податку будь-яких осіб, що мають постійне місце здійснення підприємницької діяльності на території такої Держави-члена, котрі, незважаючи на юридичну самостійність, тісно пов'язані одна з одною фінансовими, економічними та організаційними зв'язками.
Держава-член, яка використовує можливість, передбачену в першій частині статті, може вживати будь-яких заходів, необхідних для запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування шляхом використання цього положення.