1. Держави-члени можуть, без обмеження параграфа 5, застосовувати звільнення або зниження ставок оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти складаються з одного або більше наведених нижче продуктів чи містять один або більше наведених нижче продуктів:
- продукти, що підпадають під коди КН 1507-1518;
- продукти, що підпадають під коди КН 3824 99 55 та 3824 99 80 , 3824 99 85, 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90 стосовно їхніх складників, що вироблені з біомаси;
- продукти, що підпадають під коди КН 2207 20 00 та 2905 11 00, які не мають синтетичного походження;
- продукти, вироблені з біомаси, включно з продуктами, що підпадають під коди КН 4401 та 4402.
Держави-члени можуть також застосовувати знижені ставки оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти містять воду (коди КН 2201 та 2853 90 10).
«Біомаса» означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства (зокрема, речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, а також біорозкладану фракцію промислових і побутових (муніципальних) відходів.
2. Звільнення або зниження оподаткування, що є результатом застосування знижених ставок, передбачених у параграфі 1, не може бути більшим за суму податків, що підлягають сплаті стосовно об’єму продуктів, зазначених у параграфі 1, присутніх у продуктах, до яких таке зниження може бути застосоване.
Рівні оподаткування, що застосовуються у державах-членах стосовно продуктів, що складаються із продуктів або містять продукти, зазначені у параграфі 1, можуть бути нижчими за мінімальні рівні, встановлені у статті 4.
3. Звільнення або зниження оподаткування, що застосовуються в державах-членах, можуть бути скориговані з метою врахування змін у цінах на сировину для уникнення надмірної компенсації за додаткові витрати, пов’язані з виробництвом продуктів, зазначених у параграфі 1.
4. До 31 грудня 2003 року держави-члени можуть звільняти або продовжувати звільняти продукти, що винятково або майже повністю складаються із продуктів, зазначених у параграфі 1.
5. Звільнення або зниження, передбачені для продуктів, зазначених у параграфі 1, можуть надаватися згідно з багаторічною програмою шляхом надання дозволу, що видається адміністративним органом суб’єкту господарювання на більше ніж 1 календарний рік. Звільнення або зниження, на які надано дозвіл, не можуть застосовуватися протягом довше ніж 6 послідовних років. Цей період може бути поновлено.
У рамках багаторічної програми, дозволеної адміністративним органом до 31 грудня 2012 року, держави-члени можуть застосовувати звільнення або зниження згідно з параграфом 1 після 31 грудня 2012 року та до завершення багаторічної програми. Такий період не може бути поновлено.
6. Якщо право Співтовариства вимагає від держав-членів дотримуватися юридичного зобов’язання щодо розміщення на своїх ринках мінімальної частки продуктів, зазначених у параграфі 1, параграфи 1-5 перестають застосовуватися з дати, коли таке зобов’язання набуває обов’язкової сили для відповідних держав-членів.
7. До 31 грудня 2004 року та кожні 12 місяців після того держави-члени повинні надавати Комісії план-графік, згідно з яким здійснюватиметься застосування звільнень від оподаткування або знижень податків, що застосовуються відповідно до цієї статті.
8. Не пізніше ніж 31 грудня 2009 року Комісія повинна подати до Ради звіт стосовно фіскальних, економічних, сільськогосподарських, енергетичних, промислових та екологічних аспектів, що стосуються звільнень, наданих відповідно до цієї статті.