1. На додаток до загальних положень, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС стосовно звільнення для конкретних використань оподатковуваних продуктів, та без обмеження інших положень Співтовариства, держави-члени повинні звільнити наведені нижче використання від оподаткування на умовах, які вони повинні встановити для забезпечення правильного й прямого застосування таких звільнень та запобігання будь-яким ухиленням, уникненням чи зловживанням:
(a) енергетичні продукти та електроенергія, що використовуються для виробництва електроенергії, та електроенергія, що використовується для підтримання спроможності виробляти електроенергію. Однак, держави-члени можуть з причин, пов’язаних із екологічною політикою, обкладати такі продукти оподаткуванням без взяття до уваги мінімальних рівнів оподаткування, встановлених у цій Директиві. У таких випадках оподаткування таких продуктів не повинне враховуватися для цілей визначення відповідності мінімальному рівню оподаткування електроенергії, встановленому в статті 10;
(b) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей повітряної навігації, крім приватних прогулянкових польотів.
Для цілей цієї Директиви під «приватними прогулянковими польотами» слід розуміти використання повітряного судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.
Держави-члени можуть обмежити сферу застосування цього звільнення лише постачанням пального для реактивних двигунів (КН 2710 19 21);
(c) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей навігації у межах територіальних вод Співтовариства (включно з рибальством), крім приватних прогулянкових суден, та електроенергія, що виробляється на борту суден.
Для цілей цієї Директиви під «приватними прогулянковими суднами» слід розуміти використання будь-якого судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.
2. Держави-члени можуть обмежити сферу застосування звільнень, передбачених параграфом 1(b) та (c), лише міжнародним транспортом та перевезеннями у межах Співтовариства. Крім того, якщо держава-член укладає двосторонню угоду з іншою державою-членом, вона також може відмовитися від застосування звільнень, передбачених у параграфі 1(b) та (c). У таких випадках держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що є нижчим від мінімального рівня, встановленого у цій Директиві.