1. Кожна держава-член організовує офіційну публікацію каталогу сортів, допущених на її території, та ім'я особи або осіб, відповідальних за підтримання сорту в своїх країнах. Якщо за підтримання сорту відповідають декілька осіб, їхні імена не потрібно публікувати. Якщо імен не публікують, у каталозі зазначають орган, який має перелік імен відповідальних за підтримання сорту осіб.
2. Держави-члени, наскільки це можливо, на момент допуску забезпечують, щоб сорт був відомий в усіх державах-членах під однією назвою.
Якщо відомо, що насіння або розмножувальний матеріал відповідного сорту реалізують в іншій країні під іншою назвою, таку назву теж вказують у каталозі.
3. З урахуванням наявної інформації держави-члени також забезпечують, щоб сорт, який не відрізняється чітко:
- від сорту, допущеного раніше у відповідній державі-члені або в іншій державі-члені, або
- від іншого сорту, який оцінили з урахуванням відмінності, стабільності та однорідності відповідно до правил, які відповідають правилам, вказаним у цій Директиві, але який не є сортом, відомим у Співтоваристві в розумінні статті 5(1),
мав таку саму назву, як і такий сорт. Це положення не застосовується, якщо назва, вірогідно, вводитиме в оману або спричинятиме плутанину щодо відповідного сорту, або якщо, згідно з положеннями відповідної держави-члена стосовно назв сортів, інші факти перешкоджають їх використанню, або якщо права третіх сторін перешкоджають вільному використанню такого імені стосовно відповідного сорту.
4. Держави-члени укладають документ для кожного допущеного сорту, який містить опис сорту та чітке резюме всіх фактів, на яких базується допуск. Опис сортів стосується рослин, вирощених безпосередньо з насіння та молодих рослин категорії «сертифіковане насіння та розмножувальний матеріал».
5. Держави-члени забезпечують чітке зазначення допущених генетично модифікованих сортів як таких у каталозі сортів. Вони також забезпечують, щоб будь-яка особа, яка реалізує такий сорт, чітко вказувала у своєму каталозі продажів, що такий сорт генетично модифікований.
6. Стосовно придатності найменування сорту застосовується стаття 63 Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин Співтовариства ( - 14).
Детальні імплементаційні правила стосовно придатності найменування сортів можуть бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 23(2).