1. Держави-члени забезпечують усунення будь-яких сумнівів, що виникають після допуску сорту стосовно оцінювання його відмінності або його назви на момент допуску.
2. Якщо після допуску сорту встановлено, що умови щодо відмінності в розумінні статті 5 не було дотримано на момент допуску, допуск замінюють іншим рішенням або, у відповідних випадках, відкликають відповідно до цієї Директиви.
Відповідно до такого іншого рішення сорт, з дати його первинного допуску, більше не вважають сортом, відомим у Співтоваристві в розумінні статті 5(1).
3. Якщо після допуску сорту встановлено, що його назва в розумінні статті 9 не була придатною на момент допуску сорту, таку назву необхідно адаптувати таким чином, щоб вона відповідала цій Директиві. Держави-члени можуть дозволити тимчасове використання попередньої назви як додаткової назви. Детальні умови, відповідно до яких попередню назву можна використовувати як додаткову назву, можуть бути встановлені відповідно до процедури, зазначеної в статті 23(2).
4. Правила для застосування параграфів 1 та 2 можуть бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 23(2).