1. Для цілей цієї Директиви:
(a) «відчужувач» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка у результаті передання, зазначеного у статті 1(1), перестає бути працедавцем підприємства або бізнесу чи частини підприємства або бізнесу;
(a) «набувач» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка у результаті передання, зазначеного у статті 1(1), стає працедавцем підприємства або бізнесу чи частини підприємства або бізнесу;
(c) «представники працівників» та подібні чи пов’язані фрази означають представників працівників, передбачених законодавствами або практиками держав-членів;
(d) «працівник» означає будь-яку особу, яка у відповідній державі-члені користується захистом як працівник згідно з національним трудовим правом.
2. Ця Директива не обмежує національного права щодо визначення трудового договору (контракту) або трудових відносин.
Однак, державам-членам заборонено виключати зі сфери дії цієї Директиви трудовий договір (контракт) або трудові відносини винятково з причин:
(a) кількості робочих годин, які було чи буде відпрацьовано,
(b) того, що йдеться про трудові відносини, які регулюються положеннями строкового трудового договору у розумінні статті 1(1) Директиви Ради 91/383/ЄЕС від 25 червня 1991 року про доповнення заходів, спрямованих на заохочення до вдосконалення безпеки та гігієни праці для працівників у строкових трудових відносинах або тимчасових трудових відносинах ( - 6), або
(c) того, що йдеться про тимчасові трудові відносини у розумінні статті 1(2) Директиви 91/383/ЄЕС, та передаване підприємство або бізнес чи частина підприємства або бізнесу повністю або частково є бізнесом із тимчасового працевлаштування, який є працедавцем.