Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК
ЄВРОПЕЙСЬКА УГОДА
про організацію робочого часу моряків
Беручи до уваги Угоду про соціальну політику, що є додатком до Протоколу про соціальну політику, який долучено до Договору про заснування Європейського Співтовариства, та зокрема її статті 3(4) і 4(2);
Оскільки стаття 4(2) Угоди про соціальну політику передбачає, що угоди, укладені на європейському рівні, на спільний запит сторін-підписантів можуть бути імплементовані Рішенням Ради на підставі пропозиції Комісії;
Оскільки сторони-підписанти цією Угодою подають такий запит,
СТОРОНИ-ПІДПИСАНТИ ДІЙШЛИ ЗГОДИ ПРО ТАКЕ:
Положення 1
1. Ця Угода стосується моряків на борту кожного морського судна як публічної, так і приватної власності, зареєстрованого на території держави-члена і у встановленому порядку залученого до торговельного мореплавства. Для цілей цієї Угоди судно, внесене до реєстру двох держав, вважається зареєстрованим на території держави, під прапором якої воно плаває.
2. Якщо виникає сумнів щодо того, чи вважати будь-які судна морськими або залученими до експлуатації в торговельному мореплавстві для цілей цієї Угоди, таке питання вирішує компетентний орган відповідної держави-члена. У такому разі проводяться консультації із зацікавленими організаціями судновласників і моряків.
3. Якщо виникає сумнів щодо того, чи вважати будь-які категорії осіб моряками для цілей цієї Угоди, таке питання вирішує компетентний орган кожної держави-члена після проведення консультацій із зацікавленими у цьому питанні організаціями судновласників і моряків. У цьому контексті необхідно належним чином враховувати Резолюцію 94-ої (Морської) Сесії Генеральної конференції Міжнародної організації праці щодо інформації про професійні групи.
Положення 2
Для цілей цієї Угоди:
(a) термін «робочий час» означає час, протягом якого моряк зобов’язаний виконувати роботу на судні;
(b) термін «час відпочинку» означає час, який не входить до робочого часу; цей термін не включає короткі перерви;
(c) термін «моряк» означає будь-яку особу, яка працевлаштована, найнята на роботу або працює у будь-якій якості на борту судна, до якого застосовується ця Угода;
(d) термін «судновласник» означає власника судна або іншу організацію чи особу, таку як оператор, агент або фрахтувальник судна без екіпажу, який узяв на себе відповідальність за експлуатацію судна від власника судна і який, узявши на себе таку відповідальність, погодився взяти на себе усі функції і обов’язки, покладені на судновласників згідно з цією Угодою, незалежно від того, чи будь-які інші організації або особи виконують певні функції чи обов’язки від імені судновласника.
Положення 3
У рамках обмежень, викладених у положенні 5, повинна бути встановлена або максимальна кількість робочого часу, яку не можна перевищувати в межах певного періоду часу, або мінімальна кількість часу відпочинку, яку необхідно надавати в межах певного періоду часу.
Положення 4
Без обмеження положення 5, нормальна тривалість робочого часу моряка, в принципі, обумовлена восьмигодинним робочим днем з одним вихідним днем на тиждень і відпочинком у святкові та неробочі дні. Держави-члени можуть мати процедури для затвердження або реєстрації колективної угоди, яка встановлює нормальну тривалість робочого часу моряка на не менш сприятливих умовах, аніж цей стандарт.
Положення 5
1. Робочий час та час відпочинку повинні відповідати таким обмеженням:
(a) максимальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати
(i) чотирнадцять годин у межах будь-якого 24-годинного періоду; та
(ii) 72 години у межах будь-якого семиденного періоду;
або
(b) мінімальний час відпочинку повинен становити не менше:
(i) десяти годин у межах будь-якого 24-годинного періоду; та
(ii) 77 годин у межах будь-якого семиденного періоду.
2. Тривалість часу відпочинку можна розділити не більше ніж на два періоди, один із яких повинен тривати принаймні шість годин, а інтервал між послідовними періодами відпочинку не повинен перевищувати 14 годин.
3. Переклички, збори, тренування з пожежогасіння та рятування, інші тренування, передбачені національними законодавчими і нормативними актами й міжнародними інструментами, необхідно проводити таким чином, щоб мінімізувати втручання у час відпочинку та не викликати втому.
4. У ситуаціях, коли моряк змушений чергувати, наприклад, якщо інакше машинне відділення залишиться без нагляду, такий моряк повинен отримувати достатній компенсаційний період для відпочинку, якщо звичайний період відпочинку переривають викликами до роботи.
5. Щодо параграфів 3 і 4, якщо не існує колективної угоди чи арбітражного рішення, або якщо компетентний орган вирішує, що положення такої угоди чи рішення є невідповідними, то саме цей компетентний орган і має встановити такі положення для забезпечення морякам достатнього відпочинку.
6. Належним чином враховуючи загальні принципи охорони здоров’я і безпеки працівників, держави-члени можуть мати національні закони, підзаконні нормативно-правові акти або процедури, за якими компетентний орган затверджує або реєструє колективні угоди, які дозволяють винятки з обмежень, викладених у параграфах 1 і 2. Такі винятки, наскільки це можливо, повинні відповідати встановленим нормам, але можуть передбачати частіші або триваліші періоди відпусток чи надання відгулів морякам на вахтовій службі чи морякам, які працюють на борту судна, що здійснює короткі рейси.
7. Необхідно вивісити у легкодоступному місці таблицю з розпорядком робочого часу на борту судна, у якій для кожної посади необхідно зазначити принаймні таке:
(a) графіки служби на морі та служби в порту; і
(b) максимальну кількість робочого часу або мінімальну кількість часу відпочинку, передбачену законами, підзаконними актами або колективними угодами держав-членів.
8. Таблиця, зазначена в параграфі 7, повинна складатися за стандартною формою робочою мовою (або мовами) судна та англійською мовою.
Положення 6
1. Морякам у віці до 18 років заборонено працювати в нічний час. Для цілей цього положення, термін «ніч» визначають відповідно до національного права і практики. Він має охоплювати принаймні дев’ятигодинний проміжок часу, що починається не пізніше опівночі та закінчується не раніше 5 години ранку.
2. Компетентний орган може робити винятки із суворого дотримання обмежень щодо роботи в нічний час, якщо:
(a) це шкодитиме результативному навчанню відповідних моряків згідно з передбаченими програмами і графіками; або
(b) специфічний характер обов’язків або затвердженої навчальної програми вимагає, щоб моряки, на яких поширюється виняток, виконували обов’язки вночі, і орган після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків встановить, що така робота не завдасть шкоди їхньому здоров’ю чи самопочуттю.
3. Працевлаштування, наймання або залучення до роботи моряків, молодших за 18 років, має бути заборонено, якщо така робота ймовірно може поставити під загрозу їхнє здоров’я чи безпеку. Види таких робіт має бути визначено національним законодавством, нормативно-правовими актами або компетентним органом після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків, згідно з відповідними міжнародними стандартами.
Положення 7
1. Капітан судна має право вимагати від моряка працювати стільки часу, скільки необхідно для негайного убезпечення судна, людей на борту чи вантажу, або в цілях надання допомоги іншим суднам чи людям, що зазнають лиха у морі.
2. Згідно з параграфом 1, капітан може призупинити розпорядок робочого часу або часу відпочинку за стандартним графіком та вимагати від моряка працювати протягом будь-якого необхідного часу до відновлення штатної ситуації.
3. Щойно це стане можливо після відновлення штатної ситуації, капітан забезпечує достатнім періодом для відпочинку всіх моряків, які працювали протягом передбаченого графіком часу відпочинку.
Положення 8
1. Необхідно вести облік щоденного робочого часу моряків або їхнього щоденного часу відпочинку, щоб забезпечити контроль за дотриманням положень, викладених у положенні 5. Моряку надається копія записів стосовно нього, завізована капітаном або особою, уповноваженою капітаном, і підписана зазначеним моряком.
2. Необхідно встановити процедури ведення таких записів на борту, в тому числі інтервали часу, через які необхідно записувати таку інформацію. Форму для обліку робочого часу або часу відпочинку моряків встановлюють із урахуванням усіх наявних міжнародних настанов. Форма заповнюється мовою, передбаченою параграфом 8 положення 5.
3. Копію відповідних положень національного законодавства, що стосуються цієї Угоди й відповідних колективних угод, необхідно зберігати на борту та у вільному доступі для екіпажу.
Положення 9
Записи, зазначені в положенні 8, необхідно перевіряти й візувати через доречні інтервали з метою моніторингу дотримання положень, які регулюють робочий час або час відпочинку і реалізують цю Угоду.
Положення 10
1. Визначаючи, затверджуючи або переглядаючи рівні укомплектованості судна екіпажем, необхідно брати до уваги необхідність уникати або мінімізувати, наскільки це можливо, надмірний робочий час, щоб забезпечити достатній відпочинок і обмежити втомлюваність.
2. Якщо записи або інші докази вказують на порушення положень, що регулюють робочий час або час відпочинку, необхідно вжити заходів - у тому числі, якщо необхідно, переглянути укомплектованість судна екіпажем, - щоб уникнути майбутніх порушень.
3. Усі судна, яких стосується ця Угода, мають бути достатньо, безпечно й ефективно укомплектовані екіпажем згідно з документом про мінімальний склад екіпажу, необхідний для безпечного плавання, або рівноцінним документом, виданим компетентним органом.
Положення 11
На судні не можуть працювати особи віком до 16 років.
Положення 12
Судновласник повинен забезпечити капітана необхідними ресурсами для дотримання зобов’язань за цією Угодою, у тому числі такими, що стосуються належної укомплектованості судна екіпажем. Капітан вживає усіх необхідних заходів для забезпечення дотримання вимог щодо робочого часу і часу відпочинку моряків, що випливають зі змісту цієї Угоди.
Положення 13
1. Моряки не повинні працювати на судні, якщо вони не мають свідоцтва про медичну придатність для виконання своїх обов’язків.
2. Дозволяються тільки винятки, які прописані в цій Угоді.
3. Компетентний орган повинен вимагати, щоб перед початком роботи на судні моряки володіли дійсним медичним свідоцтвом, яке засвідчує, що вони за станом здоров’я придатні до виконання передбачених їхніми посадами обов’язків у морі.
4. Щоб медичне свідоцтво гарантовано відображало правдивий стан здоров’я моряка, зважаючи на його посадові обов’язки, компетентний орган - після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків, а також звертаючи належну увагу на застосовні міжнародні настанови - встановлює характер медичного обстеження та свідоцтва.
5. Ця Угода не обмежує положення Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків і несення вахти 1978 року зі змінами і доповненнями (STCW). Медичне свідоцтво, видане з дотриманням вимог STCW, підлягає визнанню компетентним органом для цілей пунктів 1 і 2 цього положення. Медичне свідоцтво, що по суті відповідає таким вимогам, у випадку моряків, на яких не поширюється STCW, також підлягає визнанню.
6. Медичне свідоцтво видає лікар-експерт належної кваліфікації або, якщо свідоцтво стосується тільки зору, - особа, яку компетентний орган визнав достатньо кваліфікованою для видачі такого свідоцтва. Лікарі повинні бути повністю професійно незалежними у винесенні свого медичного висновку на підставі процедур медичного обстеження.
7. Морякам, яким було відмовлено у видачі свідоцтва або накладено обмеження щодо їхньої придатності до роботи, зокрема стосовно часу, виду робіт або району плавання, надають можливість пройти ще один медичний огляд у іншого незалежного лікаря-експерта або в будь-якого незалежного медичного фахівця.
8. Кожне медичне свідоцтво повинне, зокрема, містити інформацію про таке:
(a) слух і зір відповідного моряка, а також здатність розрізняти кольори - для моряків, яких наймають на посади, де порушення здатності розрізняти кольори впливає на придатність до виконання роботи - перебувають у задовільному стані; та
(b) відповідний моряк не страждає на жодні медичні стани, що ймовірно можуть погіршитися через службу на морі або зробити моряка непридатним до такої служби або поставити під загрозу здоров’я інших осіб на борту.
9. Окрім випадків, коли у зв’язку з виконанням відповідним моряком специфічних обов’язків або згідно з STCW потрібен коротший період:
(a) максимальний строк дії медичного свідоцтва повинен становити два роки, а якщо вік моряка менше 18 років, максимальний строк дії медичного свідоцтва повинен становити один рік;
(b) максимальний строк дії свідоцтва про здатність розрізняти кольори повинен становити шість років.
10. У необхідних випадках компетентний орган може дозволити моряку працювати без дійсного медичного свідоцтва до наступного заходу в порт, де моряк може отримати медичне свідоцтво від кваліфікованого лікаря-експерта, за умови, що:
(a) строк дії такого дозволу не перевищує три місяці; та
(b) відповідний моряк має медичне свідоцтво, строк дії якого закінчився нещодавно.
11. Якщо строк дії свідоцтва закінчується під час рейсу, то таке свідоцтво залишається дійсним до наступного заходу в порт, де моряк може отримати медичне свідоцтво від кваліфікованого лікаря-експерта, за умови, що додатковий строк не перевищує три місяці.
12. Медичні свідоцтва для моряків, які працюють на суднах, що зазвичай здійснюють міжнародні рейси, обов’язково оформлюють як мінімум англійською мовою.
13. Характер необхідного медичного огляду і дані, що повинні бути зазначені у медичному свідоцтві, повинні встановлюватися після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків.
14. Усі моряки повинні проходити регулярні медичні огляди. Вахтових, які мають проблеми зі здоров’ям, підтверджені лікарем-експертом як такі, що виникли внаслідок виконання робіт у нічний час, необхідно перевести, за можливості, на денну роботу, для виконання якої вони придатні.
15. Медичний огляд, зазначений у пунктах 13 і 14, проводять безкоштовно і зі збереженням лікарської таємниці. Такі медичні огляди можна проводити в межах національної системи охорони здоров’я.
Положення 14
Судновласники повинні надавати інформацію про вахтових та інших осіб, які працюють у нічну зміну, національному компетентному органу на його запит.
Положення 15
Моряки повинні мати належний рівень безпеки і охорони здоров’я, що відповідає характеру їхньої роботи. Необхідно забезпечити наявність рівноцінних захисних та запобіжних служб чи засобів, пов’язаних із безпекою та охороною здоров’я моряків, які працюють у денний або в нічний час.
Положення 16
Кожен моряк має право на щорічну оплачувану відпустку. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки визначається з розрахунку мінімум 2,5 календарних дні за кожен відпрацьований місяць і пропорційно - за неповні місяці. Мінімальний строк щорічної оплачуваної відпустки не можна замінити грошовою компенсацією, окрім випадків, коли трудові відносини припиняються.
__________
( - 1 ) ОВ L 307, 13.12.1993, с. 18.
( - 2 ) ОВ C 368, 23.12.1994, с. 6.
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }