Відходи, що підлягають прийманню на різні класи полігонів
Держави-члени повинні вживати заходів, щоб гарантувати, що:
(a) захоронюються тільки відходи, які були піддані обробленню. Це положення може не застосовуватися до інертних відходів, оброблення яких не є технічно можливим, та до будь-яких інших відходів, оброблення яких не сприяє досягненню цілей цієї Директиви, як визначено у статті 1, шляхом зменшення кількості відходів або ризиків для здоров’я людини чи довкілля.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб заходи, вжиті відповідно до цього пункту, не ставили під загрозу досягнення цілей Директиви 2008/98/ЄС, особливо стосовно ієрархії управління відходами та збільшення операцій з підготовки до повторного використання та рециклінгу, як визначено у статті 11 зазначеної Директиви;
(b) тільки небезпечні відходи, які відповідають критеріям, встановленим відповідно до додатка II, направляються на полігон небезпечних відходів;
(c) полігон для відходів, що не є небезпечними може бути використаний для захоронення:
(i) муніципальних відходів;
(ii) відходів, що не є небезпечними будь-якого іншого походження, які відповідають критеріям приймання відходів на полігон відходів, що не є небезпечними, встановленим відповідно до додатка II;
(iii) стабільних, нереактивних небезпечних відходів (наприклад, затверділих, засклянілих), здатність яких до вилуговування подібна до тієї, що властива відходам, що не є небезпечними, про які йдеться у пункті (ii), які відповідають відповідним критеріям приймання відходів, встановленим відповідно до додатка II. Такі небезпечні відходи не дозволяється захоронювати у відсіках, призначених для біорозкладних відходів, що не є небезпечними,
(d) місця захоронення відходів інертних відходів використовуються тільки для інертних відходів.