Процедури приймання відходів
1. Держави-члени повинні вживати заходів, щоб забезпечити, що перед прийманням відходів на місце захоронення відходів:
(a) володілець або оператор - до чи на момент доставки, або за доставки першої партії з серії доставок, якщо вид відходів залишається незмінним - може підтвердити відповідними документами, що обумовлені відходи можуть бути прийняті на ділянку відповідно до визначених у дозволі умов і що вони відповідають критеріям приймання, встановленим у додатку II;
(b) оператор дотримується такого порядку приймання відходів:
- перевірка документів на відходи, у тому числі документів, що вимагаються згідно зі статтею 5(3) Директиви 91/689/ЄЕС, та, у відповідних випадках, документів, що вимагаються згідно з Регламентом Ради (ЄЕС) № 259/93 від 1 лютого 1993 року про нагляд і контроль за перевезеннями відходів у межах Європейського Співтовариства, до нього та поза його межі ( - 5);
- візуальний контроль відходів на в’їзді та у місці складування, а також, за доцільності, верифікація відповідності опису, що міститься в документах на відходи, поданих володільцем. Якщо для імплементації положень додатка II, пункт 3, рівень 3, необхідно взяти репрезентативні проби, результатів їх аналізу зберігаються, а відбирання проб здійснюється відповідно до додатка II, пункт 5. Такі проби зберігаються щонайменше один місяць;
- ведення реєстру кількостей та характеристик захоронених відходів, із зазначенням їхнього походження, дати доставлення, ідентифікаційних даних утворювача або збирача у випадку муніципальних відходів, а також, у випадку небезпечних відходів, точного місця розташування на ділянці. Ця інформація надається компетентним органам статистики держав-членів і Співтовариства на їхній запит для статистичних цілей;
(c) оператор полігона завжди надає письмове підтвердження про отримання кожної доставки відходів, прийнятих на ділянку;
(d) без порушення положень Регламенту (ЄЕС) № 259/93, якщо відходи не підлягають прийманню на полігон, оператор невідкладно повідомляє компетентний орган про неприйняття таких відходів.
2. У випадку місць захоронення відходів, звільнених від вимог цієї Директиви на підставі статей 3(4) і (5), держави-члени повинні вживати необхідних заходів, щоб передбачити:
- регулярний візуальний контроль відходів у місці складування, щоб забезпечити приймання на полігон тільки відходів, що не є небезпечними з острова або віддаленого поселення; та
- ведення реєстру кількостей відходів, що їх захоронюють на ділянці.