1. Держави-члени визначають, що компетентні органи вимагають, щоб кожна страхова компанія, що підлягає додатковому нагляду, мала однакові внутрішні механізми контролю щодо створення будь-яких даних, а також інформації, що стосується мети такого додаткового нагляду.
2. Держави-члени вживають належних заходів для забезпечення того, щоб у межах їх юрисдикції не існувало правових перешкод, що заважають компаніям, що підлягають додатковому нагляду, та їх пов'язаним особам і особам, що приймають участь, обмінюватися між собою будь-якою інформацією, що є істотною для цілей такого додаткового нагляду.