1. Країни-члени Співтовариства повинні забезпечити, в рамках їх інституційної системи та з дотриманням принципу розподілу законотворчих повноважень, щоб, зберігаючи чинність положень пункту 2, регулювання діяльності газових підприємств здійснювалося у відповідності до принципів даної Директиви і мало на меті створення вільного ринку природного газу, без дискримінації підприємств в частині їх прав або обов'язків.
2. В повній мірі беручи до уваги відповідні положення Договору ( 994_017 ), зокрема, його статті 90, країни-члени Співтовариства можуть накласти на газові підприємства, виходячи з загально-економічних інтересів, державні зобов'язання з обслуговування споживачів, з метою забезпечення державних гарантій, в тому числі стосовно надійності постачання, періодичності, якості та ціни на газ, а також захисту довкілля. Такі зобов'язання повинні бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними і обгрунтованими; вони, як і будь-які зміни до них, підлягають негайній публікації та повідомленню країною-членом Співтовариства Комісії. Країни-члени Співтовариства можуть запровадити механізм довгострокового планування як один з механізмів виконання державних зобов'язань з обслуговування, з огляду на можливе бажання третіх сторін отримати доступ до системи.
3. Країна-член Співтовариства може вирішити не застосовувати положення статті 4 в частині збуту за умови, що застосування цих положень може перешкодити, в силу закону або фактично, здійсненню зобов'язань, накладених державою на газові підприємства в загальноекономічних інтересах, і за умови, що розвиток торгівлі не постраждає настільки, що це суперечитиме інтересам Співтовариства. Інтереси Співтовариства, поміж іншим, передбачають можливість конкуренції на ринку обслуговування кваліфікованих споживачів відповідно до положень даної Директиви та статті 90 Договору ( 994_017 ).