1. Країни-члени Співтовариства повинні вжити всіх необхідних заходів, щоб газові підприємства та споживачі, визнані як такі, що відповідають кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 18, незалежно від місця їх розташування, мали можливість отримати доступ до трубопроводів на родовищах, в тому числі структур, що надають технічні послуги по забезпеченню такого доступу, відповідно до даної статті, за винятком ділянок таких мереж та об'єктів, що використовуються для забезпечення діяльності з видобутку на родовищі, де ведеться видобування газу. Про вжиті заходи необхідно повідомити Комісію у відповідності до положень статті 29.
2. Доступ, про який йдеться в пункті 1, повинен надаватися відповідно до процедури, визначеної країною-членом Співтовариства, з застосуванням відповідних законодавчих інструментів. Країни-члени Співтовариства повинні керуватися принципами справедливого та відкритого доступу, працювати на досягнення кінцевої мети - створення вільного ринку природного газу та попередження зловживань домінуючим положенням на ринку, враховувати питання забезпечення надійності та регулярності постачання, наявності вільних потужностей, або потужностей, які можуть бути надані у використання на прийнятних умовах, та питання захисту довкілля. Необхідно враховувати такі аспекти:
а) необхідність відмови у наданні доступу у випадку несумісності технічних характеристик, які не можна подолати на прийнятних умовах;
б) необхідність уникнення труднощів, які не можна подолати на прийнятних умовах та які можуть зашкодити ефективному видобутку вуглеводнів, в даний час або в майбутньому, в тому числі на родовищах, що мають граничну рентабельність;
в) необхідність поважати належним чином обгрунтовані потреби власника або оператора мережі трубопроводів на родовищі по транспортуванню та переробці газу та інтереси всіх інших користувачів мережі трубопроводів на родовищі, або відповідних газопереробних структур або структур з технічного обслуговування, чиї інтереси можуть бути порушеними;
г) необхідність застосовувати національне законодавство та адміністративні процедури у відповідності із законодавством Європейського Співтовариства в частині надання дозволу на видобуток або розробку родовищ.
3. Країни-члени Співтовариства повинні запровадити процедури по врегулюванню спорів, в тому числі утворити відповідні уповноважені органи, незалежні від зацікавлених сторін, забезпечити їх доступ до всієї необхідної інформації, запровадити процедури якнайскорішого врегулювання спорів стосовно доступу до мереж трубопроводів на родовищах, з урахуванням критеріїв, зазначених в пункті 2, та кількість сторін, які можуть брати участь в проведенні переговорів щодо умов доступу до таких трубопроводів.
4. У випадку виникнення міжнародних спорів, слід застосовувати процедуру по врегулюванню спорів тієї країни-члена Співтовариства, в юрисдикції якої знаходиться мережа трубопроводів на родовищах, що відмовила у наданні доступу. У випадку, коли міжнародний спір виникає стосовно мережі, яка знаходиться в юрисдикції кількох країн-членів Співтовариства, відповідні країни-члени Співтовариства повинні провести консультації з метою забезпечення послідовності в застосуванні положень даної Директиви.