1. Країни-члени Співтовариства повинні дати визначення кваліфікованих споживачів, тобто споживачів, розташованих на їх території, правоспроможних купувати або продавати природний газ відповідно до положень статті 15 та статті 16, причому всі споживачі, зазначені в пункті 2 цієї статті, повинні увійти до їх переліку.
2. Країни-члени Співтовариства повинні вжити всіх необхідних заходів для того, щоб принаймні споживачі, зазначені нижче, були включені до переліку кваліфікованих споживачів:
- Електростанції, що працюють на газі, незалежно від рівня їх річного споживання; однак, з метою збереження балансу їх електроенергетичного ринку, країни-члени Співтовариства можуть ввести граничний поріг, який не може перевищувати рівень, передбачений для інших категорій кінцевих споживачів, для того, щоб кваліфікованими було визнано теплоелектростанції. Такий граничний поріг необхідно доповісти Комісії.
- Інші кінцеві споживачі, що споживають понад 25 млн. куб. м газу на рік в розрахунку на один об'єкт.
3. Країни-члени Співтовариства повинні забезпечити, щоб визначення кваліфікованих споживачів, зазначених в пункті 1, призвело до лібералізації ринку, еквівалентної принаймні 20% загального річного споживання газу на національному газовому ринку.
4. Рівень лібералізації, визначений пунктом 3, необхідно довести до 28% загального річного споживання газу на національному газовому ринку протягом 5 років після набуття чинності даної Директиви, і до 33% протягом 20 років з дати набуття чинності даної Директиви.
5. Якщо визначення кваліфікованих споживачів, зазначених в пункті 1, призвело до лібералізації ринку більше, ніж на 30% від загального річного споживання газу на національному газовому ринку, відповідна країна-член Співтовариства може внести зміни до визначення кваліфікованих споживачів, так щоб знизити рівень лібералізації ринку, але не нижче, ніж до 30%. Країна-член Співтовариства повинна вносити зміни до визначення кваліфікованих споживачів у збалансований спосіб, із врахуванням існуючих ринкових структур, але не створювати несприятливих умов для окремих груп або категорій кваліфікованих споживачів.
6. Для забезпечення підвищення рівня лібералізації ринку природного газу протягом 10 років країни-члени Співтовариства повинні вжити наступних заходів:
- Граничну межу, передбачену в другому абзаці пункту 2 для кваліфікованих споживачів, окрім електростанцій на газовому паливі, слід знизити до 15 млн. куб. м на рік в розрахунку на один об'єкт протягом 5 років з дати набуття чинності даної Директиви, і до 5 млн. куб. м газу на рік протягом 10 років з дати набуття чинності даної Директиви;
- Відсоток, визначений в пункті 5, необхідно збільшити до 38% від загальних річних обсягів споживання газу на національному газовому ринку протягом 5 років з дати набуття чинності даної Директиви, і до 43% від зазначеного споживання через 10 років після набуття чинності даної Директиви.
7. Що стосується нових ринків, поступова лібералізація ринку, передбачена даною статтею, повинна розпочатися після закінчення терміну тимчасово обмеженого застосування Директиви, передбаченого статтею 26 (2).
8. Газозбутові підприємства, якщо вони не відповідають визначенню кваліфікованих споживачів відповідно до пункту 1, повинні бути визнаними правоспроможними для укладання контрактів на природний газ відповідно до положень статті 15 та статті 16 в обсягах, що дорівнюють обсягам споживання кваліфікованих споживачів в рамках їх газорозподільчих мереж, для забезпечення постачання цих споживачів.
9. До 31 січня кожного року країни-члени Співтовариства повинні публікувати критерії визначення кваліфікованих споживачів, зазначених в пункті 1. Цю інформацію, разом з іншою доцільною інформацією по обгрунтуванню заходів по лібералізації ринку, передбаченої даною статтею, необхідно направляти в Комісію для публікації в "Офіційному часописі Європейського Співтовариства" (Official Journal of the European Communities). Комісія може звернутися до країни-члена Співтовариства з пропозицією внести зміни до переліку критеріїв, якщо вони створюють перешкоди для правильного застосування даної Директиви в частині збалансованого функціонування внутрішнього ринку природного газу. Якщо відповідна країна-член Співтовариства не виконає направленого їй запиту протягом 3 місяців, остаточне рішення буде прийнято у відповідності до процедури і статті 2 Рішення Ради ЄЕС 87/373/ЄЕС від 13 липня 1987 р., що визначає процедури здійснення повноважень по запровадженню законодавства, наданих Комісії (10).
_______________ (10) OJ L 197, 18.07.1987 р., p. 33.