1. Держави-члени повинні забезпечити, на основі своєї інституційної організації та з дотриманням принципу субсидіарності, з урахуванням положень п.2, функціонування електроенергетичних підприємств у відповідності з принципами цієї Директиви з метою створення конкурентного ринку електроенергії, та не повинні мати різне ставлення до цих підприємств стосовно їх прав або обов'язків.
Два підходи до доступу до системи, зазначені в Статтях 17 та 18, повинні призводити до еквівалентних економічних результатів, таким чином, до безпосередньо порівнянного ступеня доступу до ринків електроенергії.
2. Зважаючи на відповідні положення Договору ( 994_017 ), зокрема Статтю 90, Держави-члени, на користь загальних економічних інтересів, можуть наділити підприємства, що працюють в секторі електроенергетики, зобов'язаннями з надання послуг що стосуються безпеки, включаючи безпеку постачання, регулярність, якість та ціну постачання та захист довкілля. Такі зобов'язання повинні бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними і які можна було б перевірити; ці зобов'язання та будь-який їх перегляд повинні публікуватись з негайним повідомленням про це Комісії Державами-членами. Держави-члени можуть запровадити довгострокове планування як засіб виконання вищезгаданих зобов'язань.
3. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати положення Статей 5, 6, 17, 18 та 21 настільки, наскільки застосування цих положень перешкоджатиме, де-юре або де-факто, виконанню зобов'язань електроенергетичних підприємств на користь загальноекономічних інтересів і наскільки це впливатиме на розвиток торгівлі до такого ступеня, що він буде суперечити інтересам Співтовариства. Інтереси Співтовариства включають, окрім іншого, конкуренцію у відношенні до відповідних покупців згідно з цією Директивою та Статтею 90 Договору ( 994_017 ).
Генерування