1. У випадку погодженого доступу до системи Держави-члени вживають необхідних заходів для виробників електроенергії та, в випадку санкціонування їх існування Державами-членами, для постачальних підприємств та відповідних споживачів, що знаходяться в межах або за межами території системи, для того, щоб вони могли погодити умови доступу до системи для укладення контрактів на постачання між собою на основі добровільних комерційних угод.
2. У випадку, коли відповідний споживач підключений до системи, доступ до системи повинен бути предметом переговорів з оператором відповідної системи розподілу та, у разі необхідності, з відповідним оператором системи передачі.
3. З метою сприяння встановленню прозорості та проведенню переговорів з надання доступу до системи оператори системи повинні публікувати, протягом першого року після запровадження цієї Директиви, індикативні ціни на використання систем передачі та розподілу. На скільки це є можливим, індикативні ціни, що публікуються на наступні роки, повинні грунтуватись на середній ціні, яка була погоджена під час переговорів на попередній 12-місячний період.
4. Держави-члени також можуть обирати регульовану систему процедури доступу, надаючи відповідним споживачам право доступу на основі опублікованих тарифів за користування системами передачі та розподілу, які, з точки зору доступу до системи, є принаймні еквівалентними процедурам доступу, які зазначені у цьому Розділі.
5. У випадку недостатньої потужності оператор системи передачі або розподілу може відмовити у доступі до системи з зазначенням обгрунтованих причин для такої відмови, зокрема відповідно до положень Статті 3.