Відступи
1. Шляхом відступу від статті 25 і крім випадків, коли інше передбачено національним законодавством, що регулює особливі випадки, держави-члени передбачають, що передача чи сукупність передач персональних даних третій країні, яка не забезпечує адекватний рівень захисту, згаданий в пункті 2 статті 25, може відбуватися за умови, що:
(a) суб'єкт даних дав свою недвозначну згоду на пропоновану передачу даних; або
(b) передача даних необхідна для виконання контракту між суб'єктом даних і контролером чи для виконання заходів, що передують договору і прийняті у відповідь на прохання суб'єкта даних; або
(c) передача даних необхідна для укладення чи виконання контракту, укладеного в інтересах суб'єкта даних між контролером і третьою стороною; або
(d) передача даних необхідна чи юридично обов'язкова на важливих підставах суспільних інтересів або для встановлення, виконання чи захисту правових вимог; або
(e) передача даних необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта даних; або
(f) передача даних зроблена з реєстру, метою якого, відповідно до законів або положень, є надання інформації населенню і який відкритий для консультацій або населення в цілому, або будь-якої людини, що може продемонструвати законний інтерес, у тому обсязі, за якого умови, передбачені в законодавстві про консультацію, виконуються в особливому випадку.
2. Без шкоди для пункту 1, держава-член може дозволити передачу чи сукупність передач персональних даних третій країні, що не забезпечує адекватного рівня захисту, передбаченого в пункті 2 статті 25, якщо контролер надає відповідні гарантії із захисту невтручання в особисте життя та основних прав і свобод фізичних осіб і в тому, що стосується здійснення відповідних прав; такі гарантії можуть, зокрема, стать результатом відповідних умов договору.
3. Держава-член повідомляє Комісію й інші держави-члени про дозволи, які вона дає відповідно до пункту 2.
Якщо член чи Комісія заперечують проти цього на обгрунтованих підставах, що стосуються захисту невтручання в особисте життя й основних прав і свобод фізичних осіб, Комісія вживає відповідних заходів згідно з процедурою, передбаченою в пункті 2 статті 31. Держави-члени вживають необхідних заходів для виконання рішення Комісії.
4. Якщо Комісія відповідно до процедури, передбаченої в пункті 2 статті 31, вирішує, що деякі стандартні умови договору пропонують достатні гарантії, як того вимагає пункт 2, держави-члени вживають необхідних заходів для виконання рішення Комісії.
Кодекси поведінки